Міжгірські пенсіонери об’єдналися в клуб за інтересами. Ті, кому вже за шістдесят. І дали гурту пишну назву — «Едельвейс».
На знімку: «едельвейсівці» під час гастролей у Волівці (Василь Мишанич — крайній праворуч у першому ряду).
— Хоча ми вже пенсіонери, зате наш осередок зовсім юний, — жартуючи, каже Василь Мишанич з приводу офіційної реєстрації гурту лише на початку року, хоча їхні дружні зібрання існували раніше. Саме Василю Михайловичу, який у минулому тривалий час працював у сфері соцстраху і очолював колгосп у селі Репинне, згодом був представником Президента у Міжгірському районі, — спало на думку об’єднатися у «доросле» товариство. Ініціатора почину та основного організатора й обрали головою громадського клубу, що базується на самофінансуванні. За вступ у статутний фонд новачок сплачує символічні 100 грн, а відтак наполовину менший щомісячний внесок. Кошти не розтринькуватимуть на банкети, а виділятимуть на матеріальну допомогу нужденним (зокрема, на придбання ліків, іменні ювілейні вітання)...
Люди поважного віку збираються разом і з верховинської «столиці» Міжгір’я, і з сіл Колочава, Синевир, Пилипець, Голятин, Келечин... Чимало з них у різні періоди обіймали високі посади або здобули заслужений авторитет сумлінною працею у багатьох сферах. Ядро клубу — відомі на Міжгірщині особи: Василь Дерич, Михайло Рущак, Михайло Кополовець, Галина Жаба, Любов Фіцколинець, Іван Дерич, Марія Коваль, Григорій Дем’ян, Михайло Дербак, Іван Бобик, Василь Жиган, Іван Галай, Юрій Павлюк, Ганна Сенько...
Нарешті позитивно вирішилося питання з офісом: він розмістився в райцентрі у торговому центрі «Дуб» на другому поверсі, де не лише організовуватимуть змістовний відпочинок ветеранів праці, а робитимуть корисні справи за їх ініціативою. Так, приміром, акцентуючи увагу на відродженні й популяризації старовинних звичаїв, запланували щотижня демонструвати вечорниці. Досвід уже мають, бо з фрагментами веселих посиденьок виступали в Ужгороді на Театральній площі. На Різдвяні свята в місцевому профліцеї заспівали призабуту коляду, за яку отримали гучну порцію овацій глядачів — учнів, майстрів, викладачів. А нещодавно на обласному фестивалі коломийки у сусідньому Воловецькому районі не лише файно виступили на сцені, а й вручили записник: півтори сотні стародавніх коломийок, які зібрав Василь Мишанич.
За повернення додому біля знаменитого водоспаду Шипіт іще встигли відзначити день народження учасника поїздки Юрія Павлюка. Колишній голова колочавського колгоспу «Радянське Закарпаття» щиро зізнався, що навіть свої ювілеї так красно не святкував, як 73-річчя. Ще б пак — із такими троїстими музиками на чолі з віртуозом-скрипалем Василем Леньо. Між іншим, клуб «Едельвейс» спільно з професійним ліцеєм, де Василь Йосипович працює музичним керівником гуртка художньої самодіяльності, запланував навіть гастролі!..
Уже зроблено чимало. А ще більше планують на перспективу. Зокрема, в офісі влаштувати виставки талановитих місцевих художників, вишивальниць, яких великий букет. А дебютним стане публічний показ шитва картин обдарованої від Бога Любові Фіцколинець, учасниці клубу. На експозиції, як і вечорниці, залучатимуть також туристів, санаторників, яких тут будь-якої пори року достатньо. Нехай мандрівники бачать, що Верховина багата на звичаї і таланти. До речі, при клубі засновано секції відродження старовинних обрядів і спортивно-масової роботи. Щодо останньої, то в її плані передбачено організації турнірів із шашок, шахів, тенісу...
Недаремно кажуть: на пенсії змістовне й розмірене життя лише починається... Щоденна суєта буднів — позаду, а попереду — мудрість сивочола!
Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ, Василь НИТКА.
Фото Віталія БІГАРІЯ.
Міжгір’я Закарпатської області.
