Держава втрачає величезні гроші через привласнення керівниками-чиновниками та їхніми «помічниками» контрабандних товарів
Україна через численні схеми на митницях щороку втрачає до 5 млрд доларів. Таку інформацію оприлюднили в матеріалах розслідування німецькі журналісти. Виходить, маємо неабиякі резерви, які вже багато хто обіцяв задіяти, але від слів до справ так і не перейшли. Нині в Сумах судять керівника благодійного фонду «Соцінвест» Володимира Л. Тільки в серпні відбулись два судові засідання. Упродовж 2011—2015 років цьому фонду було безоплатно передано 123 автомобілі, але Л. нібито поставив на облік лише 14, а решту незаконно продав. Пишемо «нібито», бо так вимагає презумпція невинуватості: суд свого остаточного слова ще не сказав, тож ми маємо право не стверджувати, а лише припускати.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Автомобіль — не розкіш, а засіб наповнення бюджету
Фонду безплатно передали конфісковані державою та нереалізовані автомобілі, які в ідеалі треба було розподілити між дитячими будинками, інтернатами, пансіонатами чи громадськими організаціями соціально не захищених осіб. Однак слідство встановило, що голова фонду продав конфісковане майно «третім особам». За які конкретно кошти — мабуть, ми цього не дізнаємось ніколи, але офіційно фігурують дуже незначні суми. Бо продавали нібито не повноцінні автомобілі, а лише запчастини. Автомобілі на комплектуючі, звичайно, ніхто не розбирав: «пересортицю» влаштували, аби уникнути сплати податків. Тож керівника фонду карають не за те, що обікрав сиріт та інвалідів, а за завдані державному бюджету збитки, які оцінили у 1,66 млн грн.
Насправді сума, що фігурує в обвинувальному висновку прокуратури, — лише нікчемний шматочок величезного айсберга, який плаває, здається, поміж усіх українських берегів. На Сумщині тільки протягом кількох останніх років Головне управління юстиції в області передало двом благодійним фондам 143 автомобілі. Ці транспортні засоби конфіскували в порушників законодавства, і надалі їх через систему електронних торгів «СЕТАМ» мали продати, а виручені гроші перерахувати до бюджету. Однак чомусь сталося так, що на левову частку конфіскату не знайшлося покупців. Хтось повірить, що повноцінний автомобіль, який коштує значно дешевше, ніж у магазині, неможливо продати? Однак законодавство такі «обломи» допускає. Спеціальна комісія, створена при Головному управлінні юстиції в області, розподіляє нереалізоване майно між благодійними чи громадськими організаціями або державними структурами. Але куди воно дівається далі? Півтора року тому журналісти одного із сумських видань спробували знайти відповідь на це запитання і несподівано з’ясували, що інформація про такі речі зберігається лише протягом року! У чиїх інтересах запроваджено таку несерйозну норму? Термін продовжено до трьох років у випадках, коли мова йде про майно, конфісковане не в адміністративних, а у кримінальних справах.
Можливість надійно ховати кінці у воду гріє душу багатьом чиновникам. Два роки тому соціальні мережі на Сумщині сколихнуло повідомлення про те, що начальник управління молоді і спорту облдержадміністрації Дмитро Лантушенко їздить на автомобілі «Фольксваген», який перебуває на балансі благодійного фонду і мав би обслуговувати бійців АТО. Після скандалу чиновник повернув легковика фонду, однак встиг ним покористуватись кілька місяців. Але це те, що стало відомим широкому загалу. Скільки залишилось «за кадром», не скаже ніхто.
Відомий місцевий журналіст Ігор Назаренко, котрий раніше працював на Сумській митниці, стверджує: у 2011—2015 роках там конфіскували 163 автомобілі. Серед них чимало абсолютно нових і «крутих», вартістю від півмільйона до 1,5 мільйона гривень. Жоден з них не потрапив ні до інвалідів, ні до ветеранів, ні до бійців АТО. Якщо вірити моніторингу І. Назаренка, елітний позашляховик BMW X6 та два «Мерседеси» передали прокуратурі Сумщини, а «Ауді» вартістю 800 тис. грн — одній із київських структур. Ясна річ, рядові оперативники на тих машинах не їздять.
Коли таємне стане явним?
Та не автомобілями єдиними. Кілька місяців тому в Сумах спалахнув скандал, пов’язаний із конфіскованими айфонами. Точніше, скандал був навіть не один, бо перший розпочався ще в 2015 році, коли в Конотопі у контрабандистів вилучили партію дорогих гаджетів. З десяток громадських організацій інвалідів, дитячих закладів, соціальних установ та інших претендентів зверталися з проханням про виділення хоча б кількох айфонів, але їх через багато місяців з’ясувань та суперечок передали в користування Головному управлінню Національної поліції в області. І тут виявилося, що 13 гаджетів із 71 хтось підмінив на вже уживані або дешеві пристрої. Конфісковані в контрабандистів айфони спочатку зберігались на Сумській митниці, потім були передані підприємству «Інформюст», а коли в Україні створили державне підприємство «СЕТАМ», котре надає послуги з аукціонного продажу конфіскованого за рішеннями судів майна, дорога електронна техніка «перекочувала» до нового сховища.
Сьогодні встановити, хто саме вкрав 13 айфонів, навряд чи вдасться. Що зловмисники підмінили частину дорогих електронних пристроїв на непотріб, громадськість поінформувала відома сумська журналістка Олена Адаменко, котра спеціалізується на журналістських розслідуваннях. Було це наприкінці 2016 року, а на початку 2017-го прокуратура Сумщини розпочала кримінальне провадження за фактом крадіжки у великих розмірах. Вартість поцуплених гаджетів оцінили у майже 300 тис. грн. Справа вже розслідувана і перебуває у суді, і обвинувачуваному, колишньому керівникові Сумської філії ДП «СЕТАМ», загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі. Але він визнає, що підмінив лише чотири айфони — кому дістались решта дев’ять, залишається невідомим.
Утім, Олена Адаменко переконана, що для посвячених у тему конфіскату людей нічого таємничого в цій історії немає. Кому треба, ті знають, хто кому дозволяв чи наказував і хто скільки айфонів узяв для себе чи «для того хлопця». Адже зрозуміло, що керівник «СЕТАМ» сам-один на крадіжку не наважився б. Журналістка вважає, що айфони передали поліції, аби сховати кінці у воду, і це чиста випадковість, що швайка вилізла з мішка, а справа дійшла до суду. Але це сталося б із стовідсотковою вірогідністю, якби конфісковані, але підмінені айфони «вибила» якась із громадських організацій. Через це жоден із гаджетів до них і не потрапив.
Про те, які величезні гроші втрачають держава і суспільство від привласнення керівниками-чиновниками та їхніми «помічниками» контрабандних і конфіскованих товарів, українцям стало відомо 22 серпня. Цього дня загальнодержавний інформаційний простір сколихнув скандал на Одеській митниці, де правоохоронці виявили понад 300 контейнерів із прихованим контрабандним вантажем на суму 150 млн доларів. Також з’ясувалось, що 37 контейнерів із конфіскованими товарами були на митниці банально викрадені.
Володимир ЧЕРНОВ.
Сумська область.
ТИМ ЧАСОМ
На апаратній нараді в Сумській облдержадміністрації директор Департаменту соціального захисту населення Михайло Дубровський повідомив, що технічними засобами реабілітації забезпечена лише незначна частина осіб з інвалідністю. Таких людей у регіоні — 61,3 тисячі, з яких майже 16 тисяч мають ураження опорно-рухового апарату.
Сумщина потребує 8,8 тисячі технічних засобів реабілітації, зокрема, 1538 інвалідних візків. На сьогодні є лише третина від цієї потреби. Аби хоча б частково зняти гостроту проблеми, обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, за словами М. Дубровського, перерахували 20,6 млн грн бюджетних коштів.
Ці гроші реально було б подвоїти чи потроїти, якби соціальні фонди, де «осідає» конфіскат, чесно та прозоро ним розпоряджалися. За кошти, виручені від продажу заарештованих рішеннями судів товарів, можна було б придбати чимало засобів технічної реабілітації. Навіть можна було б замість візків поступово забезпечити осіб з ураженнями опорно-рухового апарату конфіскованими іномарками.
Невже бажане ніколи не стане дійсним?! Адже пільги для осіб з інвалідністю ніхто не скасовував.
