Якими мають бути співпраця та комплексна законодавча робота уряду та парламенту впродовж нової дев’ятої сесії Верховної Ради? Як із наближенням виборчої кампанії уникнути голослівного популізму? Які законопроекти є першочерговими? Ці питання обговорили учасники форуму «Повна мобілізація: спільний план дій», в якому взяли участь Голова Верховної Ради Андрій Парубій та Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Форум відбувся з ініціативи Реанімаційного пакета реформ, Центру демократії та верховенства права за підтримки Швеції. У форумі взяли участь представники Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, громадськості та бізнесу, міжнародні партнери.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, президент Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала.

 

Під час форуму.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА. 

Наступного року в Україні відбудуться і президентські, і парламентські вибори. Водночас реформи триватимуть, і щоб вкрай важливі реформаторські зміни не загубилися в потоці передвиборчих кампаній та популістських гасел, необхідно чітко визначити ключові законодавчі пріоритети на найближчий рік та об’єднатися заради їх виконання, — наголошували учасники форуму.

Пріоритетами на нову парламентську сесію є питання національної безпеки, виборча реформа, закон про мови, децентралізація, реформа парламенту, скасування депутатської недоторканності, продовження судової реформи та правоохоронних органів, — наголосив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

Окреслюючи ключові плани на новий політичний сезон та дев’яту парламентську сесію, Голова Верховної Ради наголосив, що питання номер один — це питання національної безпеки. І це питання є спільним на порядку денному і уряду, і парламенту. На попередній сесії парламентом ухвалено базовий рамковий закон про національну безпеку, тепер належить схвалити законопроекти для його імплементації — зокрема, про службу безпеки, розвідувальні органи і створення окремого комітету Верховної Ради для контролю над розвідувальними органами.

Особливої уваги потребує питання інформаційної безпеки. У гібридній війні інформаційна складова є важливою на порядку денному. «Адже не втримаємо державу — нам не буде де проводити реформи», — застеріг А. Парубій.

Масштабний блок — виборча реформа. Це насамперед схвалення нового Виборчого кодексу, а це — великий, об’ємний документ, який, за прогнозом А. Парубія, викличе серйозну дискусію в сесійній залі. У парламенті зареєстровано декілька проектів Виборчого кодексу. «Орієнтовно в жовтні зможемо перейти до його розгляду, — спрогнозував А. Парубій. — А вже наступного четверга пропонуватиму, щоб Верховна Рада перейшла до розгляду питання про оновлення складу ЦВК». Голова Верховної Ради заявив, що, можливо, пропонуватиме нові підходи до питання оновлення ЦВК. «Бо після останнього рішення ЦВК, яка фактично зупинила місцеві вибори, у мене з’явилася ідея пропонувати нові підходи, можливо, про повне оновлення складу ЦВК.

Це могло би припинити дискусії з приводу чисельності ЦВК та квот», — сказав А. Парубій. Адже у нинішньому складі ЦВК у 13 членів із 15 вже завершився термін повноважень. За його словами, також важливо посилити кримінальну відповідальність за порушення виборчого законодавства.

Цієї осені парламент розгляне і закон про мови. На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано декілька законів, із них треба вибрати один, і на його основі готувати один до другого читання, — зауважив А. Парубій.

Щодо євроінтеграції — 21 євроінтеграційний закон на виконання Угоди про асоціацію України з ЄС на сьогодні вже готовий до розгляду, розповів А. Парубій.

Окремим блоком парламент розгляне питання правоохоронної діяльності. Учасники форуму висловилися за схвалення законопроектів про посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, запровадження відеореєстрації, адже країну буквально захлиснула хвиля страшних ДТП із трагічними наслідками.

Ще одним пріоритетом нової сесії є продовження реформи парламенту. «Це велика амбіція і велике завдання перед парламентом», — сказав А. Парубій. Два закони вже готові до розгляду в сесійній залі — про кількість і принципи розподілів парламентських комітетів за методом д’Ондта (відповідно до кількості міністерств в уряді).

Новий політичний сезон передбачає вплив виборчої кампанії на якість ініціатив та законопроектів, — заявив на форумі Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. «Є ризики глобального популізму, для нас найбільший виклик — забезпечити стабільність у державі та економічне зростання, — сказав прем’єр, розповівши, що урядом підготовлено пакет законопроектів, спрямованих, зокрема, на посилення децентралізації, проведення виборів до об’єднаних громад, врегулювання питань служби в органах місцевого самоврядування, планування територій, забезпечення субвенцій на розвиток ОТГ, дерегуляції бізнесу, припинення практики «маски-шоу», вирішення питань на митниці, заохочення інновацій та стартапів, запровадження електронних грошей, вдосконалення держзакупівель тощо. Глава уряду також висловився за зміну виборчого законодавства, обмеження депутатської недоторканності.

Прем’єр заявив, що уряд вчасно подасть до парламенту проект закону про державний бюджет України на 2019 рік. «Ми вчасно подамо держбюджет 2019 року, — сказав В. Гройсман. — Нам треба втримати граничні дефіцити. Переконаний, що весь бюджетний процес буде системним. До 15 вересня ми внесемо закон, далі через місяць буде перше читання, будуть дебати, дискусії, але ми чітко стоятимемо на реалістичності бюджету».

Глава уряду також повідомив, що в проекті держбюджету закладено зменшення інфляції до 7,4 %, зменшення граничного дефіциту бюджету до 2,2 %.

Щодо суперечливого питання — продажу землі сільськогосподарського призначення — В. Гройсман заявив, що він виступає за лібералізацію продажу землі, але — щоб «українці продавали землю один одному». А Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив на потребі інформаційно-роз’яснювальної роботи серед людей. «Відсутність лібералізації ринку землі — це обкрадання кожного громадянина», — вважає він.

За результатами опитування іноземних інвесторів, основні перешкоди для стримування іноземних інвестицій — це широко розповсюджена корупція, недовіра до судової системи та нестабільна валюта і фінансова система, монополізація ринків та захоплення влади олігархами, російська військова агресія. На цьому наголосив президент Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала.

«Інвестори очікують — посилення боротьби з корупції, перезапустити судову систему через оновлення суддівського корпусу, вжити дієві заходи для розмежування політики та інтересів бізнесу», — сказав Томаш Фіала. — Міжнародні інвестори переживають за зниження темпів реформ та зростання популізму напередодні виборів». Промовець також зауважив, що за останні півроку сильно змінилося ставлення міжнародних інвесторів до зовнішніх ринків, що розвиваються. На це впливає насамперед коливання національних валют, дефіцит платіжного балансу та дефіцит держбюджету і поточного рахунку, доходність єврооблігацій. «Звідти, де великий дефіцит платіжного балансу та держбюджету, гроші відходять, — вважає Т. Фіала. —

Потрібно продовжити зменшити дефіцит державного боргу, скоротити дефіцити бюджету та поточного рахунку України».

ДОСЛІВНО

Андрій ПАРУБІЙ, Голова Верховної Ради України:

— У мене з’явилася ідея пропонувати нові підходи, можливо, про повне оновлення складу ЦВК. Це могло би припинити дискусії з приводу чисельності ЦВК та квот.

Пріоритети сесії (за оцінкою РПР):

* Справедлива політична система: новий виборчий кодекс (законопроект № 3112-1), скасування депутатської недоторканності (законопроекти
№ 6773/7203), оновлення складу ЦВК, посилення відповідальності за фальсифікацію виборів (№ 8270).
* Поглиблення євроінтеграції — законопроекти про інтелектуальну власність, фінансові послуги, юстицію та права людини, технічні бар’єри в торгівлі, енергетичну незалежність, бізнес-клімат, електронні послуги, захист прав споживачів, митні питання.
* Сильні громади — законопроекти про принципи адміністративно-територіального устрою країни (№ 8051), про спрощення планування для ОТГ
(№ 6403), посилення привабливості служби в місцевому самоврядуванні (№ 8369), про розширення повноважень ОМС для надання реєстраційних послуг (№ 6150), про порядок надання інфраструктурної субвенції ОТГ (№ 8213).
* Законопроекти, спрямовані на економічне зростання — щодо захисту прав бізнесу, заохочення інновацій, дерегуляції та сприятливого бізнес-клімату, прозорого доступу до держресурсів, фінансування.
* Держбюджет на 2019 рік.

Ключові законопроекти нової сесії:

* Реформа публічної адміністрації — законопроекти № 8369 про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», № 7528 щодо регулювання відносин у сфері держслужби, № 7453 про публічні консультації, № 6150 щодо децентралізації та наближення до громадян адміністративних послуг.
* Реформа місцевого самоврядування та децентралізація влади — законопроекти № 6636 про порядок створення, ліквідації та зміни меж районів, № 6403 зміни до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», № 6641 щодо місцевих державних адміністрацій, № 8213 щодо фінансової підтримки державою добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст.
* Антикорупційна політика — законопроект № 3812 щодо діяльності НАБУ.
* Молодіжна політика — законопроект № 3621 про молодь.
* Економічний розвиток — законопроекти № 4591 про Установу бізнес-омбудсмана, № 7373 щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів,
№ 7365 на захист українських експортерів, № 4958 щодо спрощення ліцензійних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
* Реформа фінансового сектору — законопроекти № 2413а щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг, № 6534 щодо внесення пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
* Охорона довкілля — законопроекти № 4521 про внесення змін до Цивільного кодексу щодо позовної давності, № 7267 щодо впровадження ідентифікації та реєстрації тварин.
* Медіа-реформа — законопроект № 0195 про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів.