Українські лісівники мають сьогодні принаймні дві гострі фінансові проблеми. Одна пов’язана із експортом лісу-кругляку, а інша — із запровадженням для підприємств галузі додаткового оподаткування.
Друге ускладнення тільки-но виникло, тоді як перше уже «з бородою». Як відомо, заборона на вивезення за кордон необроблених колод твердих порід дерев була запроваджена в Україні ще із 2015 року. Згодом її доповнили мораторієм на експорт сосни, тож практично весь кругляк став «невиїзним». Хочеш заробляти на експорті деревини — встановлюй деревообробне обладнання, створюй бодай мінімальну додаткову вартість і пропонуй на зарубіжних ринках якщо не кінцеву продукцію, то хоча б напівфабрикати.

До Охтирського лісгоспу на Сумщині привезли першу партію мурахожуків — «біологічну зброю» проти верхівкового короїда.

 

Виїзне засідання колегії Сумського обласного управління лісового і мисливського господарства на базі Свеського лісгоспу — у центрі начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець.

Фото надано Володимиром Черновим.

У Свеському лісгоспі, що на Сумщині, так давно запустили нову деревообробну лінію.

Фото з сайту Сумського обласного управління лісового і мисливського господарства.

Статистика знає все

Таке нововведення мало б підштовхнути вітчизняну деревообробну галузь до інтенсивного розвитку, але цього не сталося. Згідно з даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, її річне зростання становить лише 3,9% — менше, ніж зростання переробної промисловості загалом. Водночас, незважаючи на мораторій, незаконні рубки лісу знизилися на незначну величину.
На запитання «що сталося?» дає відповідь економічна статистика ЄС. Вона у сотні разів (!) відрізняється від даних українського Держстату. Вітчизняні статистичні дані свідчать, що експорт необробленого лісу-кругляку до Європи у 2016 році становив 840 тис. тонн, а у 2017-му, після запровадження абсолютного мораторію — лише 2 тис. тонн. Водночас, якщо вірити європейській економічній статистиці, Україна експортувала до держав ЄС у 2016 році 1,32 млн тонн кругляку, а минулого року — 477 тис. тонн.
На переконання експертів вже згадуваного нами українського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, насправді маємо розбіжність не у цифрах, а в термінах. Європейці вважають лісом-кругляком те, що через українські митниці пройшло як «дрова». У нашій державі багато хто примудряється не виконувати закони, а віртуозно їх оминати. Мабуть, так триватиме доти, доки замість заборон на будь-що не навчимося застосовувати економічні важелі. Ніхто не вдаватиметься до торговельних оборудок, у тому числі й експортних, якщо вони стануть невигідними. І навпаки...

Продають не кругляк, а пиломатеріали

Сумське обласне управління лісового і мисливського господарства можна вважати одним із найбільш розвинених в Україні. За багатьма важливими економічними показниками це взагалі лідер галузі. За обсягом реалізації продукції з кубометра заготовленої деревини сумські лісівники займають другу позицію в Україні, а за сумою всіх податків, сплачених з кубометра, у них перше місце в державі. Це означає, що ліс продають не за безцінь, а за добрі гроші. А це, у свою чергу, свідчить про те, що сумчани торгують не сировиною-кругляком, а налагодили певну деревообробку.
За словами начальника обласного управління лісового і мисливського господарства Віктора Чигринця, запровадження мораторію на експорт лісу-кругляку сумчан не стурбувало.
— На сьогодні це питання в Україні законодавчо врегульоване, — каже В. Чигринець. — Позаяк Верховна Рада не змогла подолати вето Президента, із 5 вересня експортувати дрова дозволено. Далі це вже компетенція правоохоронців і митників: дивитися, чи вивозяться справді дрова, чи під їх «прикриттям» — ділова деревина. За такі порушення передбачена кримінальна відповідальність. Але для нашої Сумської області ця тема неактуальна. Вже у 2015 році, коли запровадили мораторій на вивезення кругляку, ми до такої заборони були готові. Бо завчасно збудували нові цехи, поставили лінії і почали переробляти деревину. Ми продавали і продаємо не ліс, а пиломатеріали, до того ж у сухому вигляді. А коли запровадили закон, це послужило для нас додатковим стимулом.
Тільки у січні—серпні нинішнього року сумські лісівники інвестували у зміцнення матеріально-технічної бази своїх підприємств 50 млн грн власних коштів. Зокрема, Свеський лісгосп запустив сучасну лінію із виготовлення обрізних пиломатеріалів, а Кролевецький та Шосткинський лісгоспи придбали і ввели у дію нові сушильні камери. Купили також кілька автомобілів для транспортування лісу, додаткові системи відеоспостереження за лісовими пожежами, проклали кілометри доріг.
Модернізація державних лісгоспів Сумщини дозволила збільшити обсяги реалізації продукції. За вісім місяців нинішнього року вони становили майже 690 млн грн — на 128,5 млн грн більше, ніж за такий же минулорічний період. Відрахування до бюджетів та державних цільових фондів зросли на 61,4 млн грн. Це суттєво позначилося на соціальній складовій: зокрема, середня зарплата зросла у галузі на 2,5 тис. грн і зараз становить 13 тис. грн. У 12 держлісгоспах та державному мисливському господарстві (останнє — одне із трьох в Україні) працює понад три тисячі чоловік.
Ще один дуже важливий показник, який радше стосується не економіки, а екології. Попри збільшення обсягів реалізації продукції, за останні 15 років лісистість Сумщини зросла на 0,5%. Кількість деревини в лісах області щороку приростає на 1,2 млн кубометрів, а заготовляють лише 70% цих обсягів. Це означає, що в області до лісозаготівель підходять не за принципом «Після мене — хоч потоп», а з піклуванням про потреби прийдешніх поколінь.

Не рубайте ялиноньку під самий корінець

За словами Віктора Чигринця, сьогодні лісівників Сумщини турбують не перепони із вивезенням кругляку, а запровадження, по суті, подвійного оподаткування для галузі.
— Виникає, можна сказати, парадокс, — пояснює В. Чигринець. — Ми платимо ренту за використання природного ресурсу, яким вважається ліс. Минулого року перерахували до бюджету 80 млн грн такої плати — це один з найбільших показників в Україні. Але цього виявилося мало. На всі землі, вкриті лісовою рослинністю, запроваджується податок. На Сумщині — до 5% грошової оцінки вартості цієї землі. Розмір плати встановлюється місцевими радами.
— Цей процес уже пішов?
— Так, звичайно, — відповідає В. Чигринець. — Податкові органи вже направили нашим підприємствам відповідні листи, вимагають надати фінансові декларації щодо нових платежів. Ми використовуємо під лісами 285 тис. га землі, середня вартість гектара орної землі становить на Сумщині приблизно 26,6 тис. грн за гектар, тож маємо перемножити ці числа та відрахувати з них до бюджету п’ять відсотків.
В управлінні підрахували, що за умови максимальних ставок оподаткування по кожній сільраді чи ОТГ мають щороку платити до місцевих бюджетів за землю 350 млн грн. Інший шлях — зустрічатись із депутатами кожної ради, яких на Сумщині більше 300, та переконувати встановити ставки нового оподаткування на мінімальному рівні — не 5%, а лише 0,1%. Але чи багато хто погодиться не брати із когось гроші, якщо їх можна взяти?
Проблему розглянули на сесії обласної ради. Вона ще гостріше стоїть для комунального підприємства облради «Сумиоблагроліс». Продуктивність гектара лісових насаджень у комунального підприємства значно нижча, ніж у державних лісгоспів, тому запровадження нового податку загрожує йому реальним банкрутством. Та й не всі державні лісгоспи виживуть, якщо місцеві територіальні громади не продемонструють певної благодійності. 7 вересня відбулася сесія Сумської облради, на якій прийнято звернення до найвищих керівних органів держави «щодо вжиття невідкладних заходів для недопущення знищення галузі лісового господарства». Депутати облради вимагають переглянути Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств».
У прийнятому на сесії документі зазначається, що запроваджені із 15 серпня зміни — це ніщо інше, як подвійне оподаткування, якого немає в ЄС та розвинених державах світу. Оподатковувати всю землю під лісовими насадженнями не можна ще й тому, що в лісах багато боліт, прогалин та інших місць, де неможливо заготовляти деревину. Чимало насаджень також ще тільки підростають, ця земля ще не дає доходу, а потребує, навпаки, капіталовкладень. Але ці та інші моменти у новому законі не враховані, тому, коли він запрацює на повну силу, це може мати негативні як економічні, так і соціальні наслідки.
Коли якийсь лісгосп опиниться перед вибором: економічно жити чи економічно вмерти, це може підштовхнути його у тому числі й до замаскованої торгівлі кругляком, який у документах назвуть «дровами».

Сумська область.