Хочу кілька слів сказати про горезвісні гуманітарні конвої з Росії-матінки...
Широко відомий вислів: ми відповідальні за тих, кого приручили (а якщо по-нинішньому — окупували). Цією відомою заповіддю керується й путінський режим. Хоч би в якому куточку світу, хоч за морями-океанами, хоч по-сусідству, якщо російський уряд вирішить «приручити» країну, то щедро її підгодовує. Не тільки продовольством, а й озброєнням, технікою, нафтою та іншими товарами.
Повелося це ще з далеких радянських часів. Тільки-но відгриміла громадянська війна, як на адресу зарубіжних країн так званим революціонерам, що нібито борються за щастя народне, а насправді терористам і бандитам усіх мастей, пішла всіляка допомога. З голодної, розутої-роздягненої Росії йшли каравани судів з дарунками у вигляді хліба, зброї, металу тощо. Навіть спеціальна організація була створена — МОДР (міжнародна організація допомоги революціонерам).
Особливого розмаху ця «допомога» набула після Другої світової війни.
Потік «допомоги» з кожним роком наростав, а у відповідь у різних частинах світу відбувалися організовані Кремлем заворушення, бунти, повстання та інші кровопролиття, в яких гинули сотні тисяч населення, спантеличеного пропагандою про свободу і соціалізм.
«Експортери революції» не заспокоїлися й понині, скрізь, де є незадоволені наявними порядками і владою групи населення (а де таких немає!?) виникають внутрішні військові конфлікти, які щедро субсидіює Москва. Не будемо говорити про збиток, що завдається цим країнам, зупинимося на ціні цієї «допомоги», розмір якої навіть всюдисуща ООН не підраховувала. Скажемо лише, що цю «Інтернаціональну допомогу» частково відбивають списані РФ борги. Нещодавно в Інтернеті було опубліковано цифри лише щодо півтора десятка країн. Гроші на це йшли велетенські. Лідером стосовно цього є Куба, якій списали не багато не мало — 29 мільярдів доларів, а загалом майже 130 мільярдів. Можна уявити, скільки на ці кошти можна було побудувати в СРСР доріг, заводів, житла та іншого.
До числа тих, кого підгодовували, хоч і не зі своєї волі, потрапила й Україна. Раніше російські гроші Україна не брала, але Росія влаштувала так, що нібито їй мимоволі доводиться давати. Для цього вона спершу відняла Крим, а потім вторглася і геть чисто розорила Донбас: знищила заводи й шахти, угробила житло й дороги, а потім від своїх щедрот, як собаці кістку, почала кидати обози з гуманітарною допомогою й відстібати мільйони на дрібні витрати. І віщає у всіх світових ЗМІ, що цим нібито рятує «русский мир». Від кого? Яка ціна її «порятунку», поки що ніхто не підраховував, але, здається, гуманітарні обози за чотири роки коштували російським платникам податків чималу копієчку. Але ж Донбас ніколи не був нахлібником, жив спокійно й заробляв у тисячі разів більше. А тепер шахтарському трудовому краю доводиться, як бродячому собаці, задовольнятися кинутою з російського столу кісткою у вигляді «гуманітарки».
Петро КУРДЮМОВ.
Мал. Віктора СТАРОВА.
Донецьк.
