Зникнення, незаконні затримання, арешти, допити, «бесіди», штрафи, — такі основні порушення прав людини в Криму. Учора Кримськотатарський ресурсний центр представив підсумки аналізу порушень прав людини на півострові за 9 місяців цього року.
За даними організації, за зазначений період зафіксовано шість жертв. Четверо з них загинули в СІЗО за нез’ясованих обставин, двоє (33-річна кримська татарка та її 8-річний син) стали жертвами невмотивованої агресії.
Окремо правозахисники виділяють історію Ейнара Еюпова, 1998 року народження, який зник безвісти. 6 серпня хлопець вийшов з будинку в селі Красний Мак Бахчисарайського району й більше його ніхто не бачив. «Сьогодні ми не можемо зі стовідсотковою гарантією стверджувати, що ця людина була викрадена», — уточнив глава правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. За його словами, цей випадок не зафіксований у так званому Слідчому комітеті РФ по Республіці Крим, і інформація про Ейнара Еюпова в розділі «Зниклі безвісти» відсутня. «Уже були схожі випадки, коли люди пропадали, але потім знаходилися, і причинами (зникнень. — Ред.) виявлялися побутові, сімейні проблеми. У цій справі ми нині збираємо інформацію», — розповів Е. Барієв.
Тут необхідно пояснити, що до зникнень на півострові правозахисники ставляться особливо уважно через справу члена виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова. Він пропав у травні 2016-го в Бахчисараї. На відео з камери спостереження, яке пізніше опублікували активісти, видно, як Ібрагімова зупинили люди в поліцейській формі. Він спробував втекти, але його впіймали й насильно посадили в автомобіль. Потім машина попрямувала в бік Бахчисарайського водоймища. Подальша доля активіста невідома досі. У березні 2014-го схожа історія сталася в Сімферополі з активістом Решатом Аметовим, якого пізніше знайшли мертвим.
Одними з найчастіших порушень прав людини в Криму залишаються обшуки. Із січня по вересень їх було проведено 79, з них 68 — у будинках кримських татар; 91 затримання, 65 з яких — стосовно представників корінного народу; 111 допитів, 79 — щодо представників кримськотатарського народу. «На нашу думку, це акції залякування нелояльних (до окупаційної влади. — Ред.) людей у Криму. Більшість обшуків політично мотивовані й злочинні», — вважає Е. Барієв.
Слідом за обшуками часто йдуть арешти. Їх загальна кількість за 9 місяців, за повідомленням правозахисників, становить 138. Також формою тиску на не лояльних до влади в Криму є штрафи. За одиночні пікети, кримськотатарські прапори, участь в акціях за 9 місяців активістам уже «нарахували» 2113500 рублів (це майже 31,6 тисячі доларів).
Крім того, у звіті зібрана інформація про незаконне проведення виборів Президента РФ у Криму, реставрацію Ханського палацу в Бахчисараї, будівництво й відкриття «Кримського мосту», військові навчання і призов до ЗС РФ, руйнування екосистеми Криму, порушення права на освіту і викиди екологічно небезпечних речовин в Армянську.
