Нещодавно в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулося науково-експертне обговорення сучасного стану та тенденцій розвитку національного законодавства впродовж останнього десятиліття. Під час дискусії учасникам було презентовано результати дослідження, проведеного в рамках наукового панорамного проекту «Путівник по українському законодавству».
Розвиток вітчизняного законодавства є важливим чинником динаміки загальносуспільних трансформацій, оцінки їхнього впливу та ефективності, зазначив у вступному слові директор інституту, академік НАН України Олександр Копиленко. Саме тому дослідження ґенези і тенденцій розвитку законодавства та його галузей — один з основних напрямків наукової діяльності інституту. Після першого видання науково-практичного посібника «Путівник по українському законодавству» минуло 10 років. За цей час вітчизняне законодавство зазнало не просто значних змін, а докорінного оновлення, яке стало відображенням складного суспільно-політичного життя на шляху реалізації євроінтеграційного вибору України. Проведення комплексних реформ в умовах зовнішньої збройної агресії без перебільшення є справжнім історичним викликом для нашої держави. Складнощі в процесі прийняття законодавчих рішень, їх обґрунтованості, у тому числі з точки зору суспільних очікувань, ефективності з позицій правозастосування та досягнення передбачуваного соціального ефекту — лише частина проблем, з якими пов’язують сучасний законодавчий процес. Об’єктивний аналіз системних чинників розвитку законодавства, комплексного впливу реформ на суміжні галузі в їхній взаємодії дає змогу виявити його закономірності, загальні тенденції та спрогнозувати подальші перспективи.
У підсумку О. Копиленко зазначив, що характерною особливістю нових проектів інституту є спрямованість на визначення сфери відповідальності парламентських комітетів згідно з предметами відання. Ця ідея в продовження видання «Європейські правові стандарти та їх імплементація в українське законодавство» була покладена в основу нової концепції путівника.
Доктор юридичних наук, завідувач відділу інституту Оксана Клименко звернула увагу на те, що нині система національного законодавства України є надзвичайно розгалуженою та складною. Це зумовлює істотні проблеми з його розумінням і застосуванням не лише для пересічних громадян, а й для представників влади та фахівців у галузі права всіх рівнів. Якщо на сьогодні кількість чинних законів становить приблизно 5300, то лише основних і базових, у тому числі галузеутворювальних, налічується понад 1200. За останнє десятиліття парламентом прийнято більш як 400 законів, здійснено систематизацію податкового та митного законодавства, ухвалено закони, прийняття яких пов’язане із взятими на себе Україною зобов’язаннями в рамках виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, отримала законодавче втілення конституційна реформа, зокрема в частині організації системи правосуддя та суміжних правових інститутів, набули чинності антикорупційні закони, здійснено пенсійну, освітню реформи, оновлено законодавство у сфері державного управління, державної служби, децентралізації та місцевого самоврядування, започатковано реформу у сфері охорони здоров’я. З огляду на це, науково-практичні видання з організації пошуку правової інформації мають неабияке значення для формування знань, насамперед про його систему, в якій орієнтуватися зовсім не легка справа.
З урахуванням наявних загроз і викликів суверенітету та територіальній цілісності України перший заступник директора Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України Євген Бершеда окреслив основні тенденції розвитку законодавства у сфері націо-нальної безпеки та оборони, що втілені в новому законі, та визначають механізми керівництва в цій сфері, унормовують структуру і склад сектору безпеки і оборони, систему управління, координації та взаємодії його органів, забезпечують здійснення демократичного цивільного контролю, а також запровадження комплексного підходу до планування у сфері національної безпеки і оборони. Крім того, були окреслені перспективи розвитку законодавства щодо розбудови оборонно-промислового комплексу, посилення боротьби з тероризмом, а також належного соціального захисту і гарантій військово-
службовцям Збройних Сил та інших військових формувань України.
У доповідях, з якими на круглому столі виступили завідувачі відділів інституту Іван Мищак, Тетяна Барабаш та інші науковці, предметно розглядалися актуальні питання розвитку вітчизняного законодавства в умовах проведення конституційної реформи, формування громадянського суспільства, реформування правових стандартів діяльності правоохоронної системи України, боротьби з корупцією, децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування. Окрему увагу доповідачі приділили пріоритетним напрямкам вдосконалення Основного Закону, що полягають у внесенні змін щодо: стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; скасування депутатської недоторканості; децентралізації влади; врегулювання статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Під час круглого столу було приділено увагу й питанням законодавчого розвитку інформаційної, соціальної та гуманітарної сфер, охорони довкілля. Зокрема, зазначено, що формування та розвиток інформаційного законодавства, невід’ємною складовою якого виступає законодавство з питань інформатизації суспільних відносин, стало кроком уперед у забезпеченні конституційних прав людини й громадянина на доступ до інформації та, відповідно, захист персональних даних і конфіденційної інформації про особу. Разом із тим чинне інформаційне законодавство потребує подальшого вдосконалення, зокрема в частині підвищення безпекової складової інформаційного простору, розширення доступу громадян до інформації, посилення відповідальності за використання телекомунікаційних мереж та інформаційних технологій, перш за все Інтернету, з протиправною метою.
Сформульовані за результатами круглого столу пропозиції увійдуть до оновленого та доповненого науково-практичного видання «Путівник по українському законодавству».