У разі невиконання його вимог, Ігор Смілянський планує в населених пунктах, де проживає менш як 2000 осіб:
— з 01.12.2018 року припинити приймати передплату на періодику;
— припинити доставку преси;
— скоротити поштових працівників;
— закрити поштові відділення.
І це при тому, що Президент України наголошував, що реформа «Укрпошти» не може «відбуватися за рахунок пониження соціальних стандартів людей, передусім тих, хто проживає на селі».

Прем’єр-міністр на сесії Верховної Ради заявив: «... до мене підходять народні депутати і кажуть, що лунають заяви про закриття без жодних альтернатив поштових відділень у сільській місцевості. Це категорично неприйнятно».
Попри такі неоднозначні вимоги, невгамовний І. Смілянський гне своє. Він звинувачує всіх і вся: «Пенсійний фонд і Мінсоцполітики змушують «Укрпошту» підготувати план припинення доставки пенсій та скорочення мережі» («Поштовий вісник», №20 (895), 02.11.2018 р.).
Провідний поштовий менеджер, який до квітня 2016 року працював де завгодно, але не в поштовій галузі, просторікує про варіанти виходу із ситуації і стверджує, що доведеться: «Припинити надання послуг з доставки пенсій. Якщо не буде погоджено новий тариф, це, на жаль, буде єдиним варіантом врятувати компанію та продовжити виплату зарплат працівникам.
У цьому випадку нам доведеться значно скоротити мережу: більшість наших відділень у селі вже збиткові, а без пенсій ситуація стане ще складнішою, бо тоді не буде можливості приймати платежі та продавати товари народного споживання. Також у цьому випадку доведеться зменшити чисельність міських листонош та операторів, чиї обсяги роботи пов’язані з виплатою пенсій, касирів, листонош супроводу тощо».
Окрім доставки пенсій (яка робиться раз на місяць), Смілянський вважає ще одним винуватцем його невдалого менеджменту  періодику.
Тут він ще категоричніший: «У хуторах і маленьких селах, смт, де мешкає менш як 2000 осіб, поштова діяльність мінімізується:
* Універсальні послуги. Доставку поштових відправлень — листів, поштових карток, рекомендованих відправлень, бандеролей, посилок тощо, буде забезпечено за встановленими тарифами згідно з нормативами ВПС.
* Доставка періодики унеможливиться. Оформлення передплати на періодичні друковані видання припиниться з 1 грудня 2018 р. Кошти за раніше оформлену передплату на 2019 р. будуть повернуті передплатникам.
* Торгівля припиниться. З грудня у ці ВПЗ не відвантажуватиметься новий товар. А раніше наданий за договорами комісії буде повернуто постачальникам».
Що тут сказати? Чи є в країні хтось, хто зупинить поштового очільника, що розгулявся? Будемо сподіватися, що питання не риторичне.
За визнанням самого І. Смілянського: «Моя сильная сторона в том, что имею три образования — бухгалтерское, юридическое и бизнес...»
Можливо, й справді у цих сферах він дока, то нехай би й займався калькулюванням, плів правові викрутаси і нарощував свій гаманець. Але порівнювати людські долі з рахівницею не варто.
Повідомимо для пана Смілянського: нині 13015,4 тисячі осіб проживають у 28 377 селах, з них менш як по дві тисячі — у 26 593.
Чи розуміє бухгалтер-юрист-бізнесмен, на яке лихо наражає третину населення країни? Очевидно — ні, коли вперто твердить про скорочення кількості поштових відділень на селі.
Пан Смілянський нарікає на збитковість доставки періодики. У пояснювальній записці до проекту фінансового плану на 2018 рік у частині «Періодичні видання» зазначається: «Доходи заплановані у розмірі 372,4 млн грн, що на 61,7 млн грн, або на 19,9% більше проти плану на 2017 рік (зі змінами) та на 27% більше проти фактичних даних за 2016 рік».
Це при тому, як стверджується у тій само пояснювальній записці, що обсяги періодичних друкованих видань знизились у 2016 році на 14,8%, очікуване у 2017 — 3,9%. Менше стало й у 2018-му.
Тобто, хай бухгалтер Смілянський пояснить, як йому вдається при зменшенні обсягів послуги збільшувати доходи і при цьому стверджувати про збитки.
Дохід від виплати пенсій «Укрпошта» планує збільшити на 61,9 млн грн. Водночас кількість пенсіонерів та отримувачів грошових допомог щорічно зменшується на 1-2%.
Загалом чистий дохід від реалізації товарів, робіт, послуг заплановано на 2018 рік — 8 302,8 млн грн, що становить 134,6% до рівня 2017 року.
Видання НСЖУ «Журналіст України» опублікувало матеріал, де називає заробітки очільників «Укрпошти». Заступник отримує понад 6 млн грн на рік. А у невеликих населених пунктах, де поштарі працюють на 0,5, а то й на чверть окладу, їхній заробіток часто не перевищує й тисячі гривень.
Якщо звільнити одного заступника п. Смілянського, то зекономлених коштів вистачить на рік для 134 працівників за мінімальної плати 3 723 грн на місяць.
Тепер уявімо собі загальну суму, яку отримують очільники «Укрпошти» за безперервну турботу про соціальний захист своїх працівників та мільйонів громадян, то варто замислитись: чи так вже добре вони виконують покладені обов’язки, чи на благо трудівників та чи відповідають вони покладеній на них державній функції?
Є інформація, що у 2017 році 32 керівні працівники «Укрпошти» отримали зарплату понад 64 114 957 грн у річному вимірі. Якщо простежити динаміку зростання зарплати одного із заступників, то виявляється: 2016-2017 рр. становить 169,3%. При збереженні такої тенденції нинішнього року хтось із заступників Смілянського, можливо, отримає понад 10 млн грн на рік, а загальна зарплата 32 керівників сягне понад 108 млн грн на рік. Цього достатньо, аби забезпечити мінімальну зарплату 2,5 тис. рядових працівників.
А якщо врахувати, що значна частина, зокрема, сільських поштарів «Укрпошти» отримують заледве тисячу гривень на місяць, то зарплати всіх керманичів вистачить на 108 тисяч осіб.