Про аварійний багатоквартирний будинок у Новомиргороді на Кіровоградщині вже розповідали республіканські канали телебачення, писали інтернет-видання. Тут просів фундамент одного з будинків, зведеного над катакомбами, які, можливо, майже триста років служили укриттям для наших предків. Виявляється, весь історичний Златопіль (давніша частина Новомиргорода) був збудований на мережі підземних ходів, якими, як стверджують місцеві краєзнавці, не лише людина могла пройти, а й підвода проїхати...

Запитання: чому людей не попередили, що будувати тут не можна і чому в шістдесятих-вісімдесятих роках минулого століття тут поставили і цю двоповерхівку, й інші будівлі — бібліотеку, автовокзал, міськвиконком? — тепер уже неактуальне. Очевидно, історія, давніша від Жовтневої революції, здавалася архітекторам нового життя кам’яною добою і цікавості до її вивчення чи хоча б врахування не викликала. Нинішнє покоління вважає себе мудрішим, але судити буде день завтрашній. Сказати з певністю можна одне: мешканці, чий будинок сьогодні почав завалюватися, не повинні в односторонньому порядку нести моральну й фінансову відповідальність за чиїсь прорахунки. Цей випадок — прецедент, якому треба дати господарську і правову оцінку, бо завтра під загрозою можуть опинитися житлові квартали в Олександрії чи в Петрівському районі, збудовані поряд із закритими вуглерозрізами, або в Кропивницькому, зведені над урановими шахтами тощо.
— Цей будинок здали в експлуатацію в 1978 році, — розповідає головний архітектор міста Раїса Сікач. — Він стоїть на фундаментних блоках. Перші тріщини (і в землі, і по цегляному муру. — Авт.) з’явилися років п’ятнадцять тому. Яму біля будинку (яка, очевидно, і веде в старі катакомби) засипали...

А місяць тому нижній фундаментний блок просів сантиметрів на сорок і повис над порожниною (на знімку).

Наскільки це провалля глибоке, куди далі йде під землею — достеменно ніхто не знає. Треба провести геологічне обстеження. Ми шукаємо фахівців, котрі могли б за це взятися. Нині ведемо переговори з науково-дослідним інститутом у Черкасах — він має зв’язок із фахівцями в Одесі, відомій своїми катакомбами й пов’язаними з ними проблемами...
Отже, підсумок такий: ніхто не відає, скільки ще простоїть у підвішеному стані отой фундаментний блок, а з ним — і крило будинку, в якому розташовані дві із восьми квартир дуже наляканих мешканців.
— Я мусила забрати трирічну дитину і перебратися жити до сестри, — у голосі Олександри Загурської чується розпач. — Чоловік на заробітках, а мені самій страшно. Хоч дитині в гостях і не зовсім комфортно, залишатися вдома боїмося... А два тижні тому нас хотіли переселити. Приїхали машинами, кажуть: «Збирайтеся!» Виявляється, нове житло районна адміністрація знайшла для нас у приміщенні інтернату для людей похилого віку. А воно теж аварійне. Іншого, резервного, у Новомиргороді немає. Одне слово, не поїхали ми нікуди.
— Без оцінки пошкоджень, без геологорозвідувальної експертизи жодна організація за відбудову не візьметься — так нам кажуть, — продовжує тему Надія Нестеренко. — А ми тим часом хочемо створити ОСББ. Тоді міська рада зможе виділити кошти на наш порятунок, бо за свої гроші ми нічого тут не зробимо.
— Сьогодні рівно місяць, як у моїй квартирі з’явилася тріщина, —розповідає жителька аварійного будинку Людмила Шевченко. — Був гарний ремонт, а тепер подивіться, що стало. Чи варто було їздити на заробітки, щоб так безталанно попрощатися із заробленим?!
Між плитами у підвалі така щілина, що й справді можна просунути руку. Але чомусь не хочеться. І взагалі немає бажання зайву хвилину перебувати у місці, що будь-якої миті (про непередбачуваність ситуації говорить і архітектор, котра в своєму житті жодного разу не вирішувала схожих завдань) може стати бетонною пасткою. Як на мене, людям із цього будинку краще було б вибратися зараз же. Вони кажуть, що чергують уночі, дослухаються — чи не тріщать стіни далі. Але... Хтось казав, що навіть дерева в лісі падають раптово і нечутно. Поки що немає дощів, та невдовзі почнеться моква, а там і сніг... Як поведуть себе тріснута стіна і підмита катакомба після опадів — ще більша і реально страшна таємниця.
«Ми намагаємося допомогти людям, — каже міський голова Ігор Забажан. — Створюємо ОСББ. До речі, це буде перше об’єднання в Новомиргороді. Сподіваємося, що районна державна адміністрація допоможе коштами, і управління ДСНС не стоятиме осторонь. Це ж спільна біда. Поки що в області ніхто не мав справи з такими аваріями».

Фото Івана КОРЗУНА.
Олег ШВЕРНЕНКО