Дещо про «прозорість» механізмів взаємодії споживача та надавача житлово-комунальних послуг відповідно до європейських стандартів
Схоже, що з 1 травня заживемо! Якість надання житлово-комунальних та послуг з управління багатоквартирним будинком, принаймні так нам обіцяють, підвищиться! Механізм перевірки їх належної кількості та якості, визначених типовим договором між споживачем та постачальником згідно із Законом «Про житлово-комунальні послуги» стане прозорим, як сльоза немовляти!..
Споживачі зможуть вимагати проведення перевірок якості житлово-комунальних послуг та в подальшому отримувати відшкодування. Це стосуватиметься перевірок якості постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, вивезення побутових відходів, управління багатоквартирним будинком.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Ера порозуміння і взаємної поваги
«Таким чином ми посилюємо права та захищаємо інтереси споживачів і встановлюємо прозорі механізми взаємодії споживача та надавача послуг відповідно до європейських стандартів, — наголосив на одному з засідань уряду віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи прийняття відповідної постанови. — Ми підвищуємо якість надання житлово-комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком. Для цього ми розробили Механізм перевірки їх належної кількості та якості, визначених типовим договором між споживачем та постачальником. Ми продовжуємо впроваджувати Закон «Про житлово-комунальні послуги»...
Так тепло на душі стало від усіх тих слів, сказаних міністром! Але давайте переведемо подих, осмислимо все вищесказане і запитаємо самі себе, чиновників профільного міністерства, Мінсоцполітики, Міністерства юстиції України, а заодно і відповідного департаменту виконавчого органу Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації — чи справді так буде?... З травня, кажете?.. А поки що...
Що каже закон
У статті сьомій Закону «Про житлово-комунальні послуги», що стосується прав і обов’язків споживачів, зокрема, сказано, що споживач, серед іншого, має право на «... неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг».
Законодавець, взявши в дужки, розтлумачив нам все, що вважав за потрібне. І про теплову енергію сказав, і про відсутність приладів обліку... Водночас чомусь полінувався детально прописати і роз’яснити, як саме споживач мусить підтвердити свою тимчасову відсутність.
Не потурбувався про такі «дрібниці». Залишив простір для народної творчості і вільного польоту чиновницької фантазії. Чи то у надії, що той таки споживач, наштовхнувшись на небажання ЖЕКів або керуючих компаній займатися оформленням папірців, опустить руки і продовжуватиме платити. А можливо, для того, щоб виконавець робіт та навколокомунальне чиновництво мало простір для зловживань та нових поборів за видачу довідок...
А потім хапаються за голову і нарікають на горезвісну «корупційну складову»! Так воно у більшості випадків і буває: кожен бо знає, що щось доводити майстру ЖЕКу або менеджеру керуючої компанії — себе не поважати. І опускає руки навіть не розпочавши боротьби. А ще, не забувайте, що такі довідки потрібні і для оформлення субсидій! От де простір для винахідливості чиновництва!
Кому як зручно...
Оскільки закон не дає пояснень, як саме підтвердити своє непроживання, то кожен вважає за обов’язок докласти свою руку до колективної законотворчості.
Виявляється ж, що розв’язання проблеми, якщо вірити, на поверхні. Ось що каже з цього приводу директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко: «У разі якщо людина зареєстрована, але не проживає за адресою реєстрації, а у нас таких чверть населення, то їй доцільно підтвердити факт свого перебування за іншою адресою відповідною довідкою».
Тобто це може бути документ, який підтверджує місце перебування особи в іншій адміністративно-територіальній одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, тривалим відрядженням, відбуванням покарання тощо. І хоч, здавалося б, все просто, що таке «відповідна довідка», хто її може видати і що для цього треба, урядовець, як утім і закон, мовчить...
Тому не кажіть «гоп»! Бо кожен чиновник може зажадати від вас безлічі документів, довідок, підтверджень, виписок та витягів. Ось, наприклад, заява на ім’я керівника комунального концерну «Центр комунального сервісу» від власника житлового приміщення. Насамперед у ній мають бути перелічені всі співвласники цього приміщення.
А ось і текст самої заяви: «Прошу зняти нарахування за послуги з вивезення побутових відходів (за умови відсутності осіб більше ніж 30 днів) за місцем реєстрації... у зв’язку з тимчасовим непроживанням за період з... до... надаю повну інформацію про кількість зареєстрованих... До заяви додаю копії...» Ні. Годі цитувати. Це якийсь тихий жах і справжній театр абсурду.
Щоб не платити за вивезення сміття, споживач повинен викорчувати і притягти до контори надавача комунальних послуг своє генеалогічне дерево, дипломи всіх родичів до сьомого коліна і довідку прабабці, що 1913-го їй зробили щеплення від коров’ячої віспи?!!
Їм вже мало прізвища, імені, по батькові. Вимагають ще й копію паспорта або документа, що його замінює... А ще подавай їм витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання (всіх осіб зазначених у заяві).
Виявляється, є й таке! Та й це ще не все! Подайте їм копії ідентифікаційних кодів! А ще хочуть документи на право власності на житлове приміщення/квартиру та/або витяг з реєстру речових прав з датою видачі не пізніше ніж 30 календарних днів до дня звернення! Тобто, Остап Бендер нервово курить у куточку зі своєю коронною фразою про ключі від квартири, де гроші лежать!
Не думайте, що все так швидко і просто! Щоб вас звільнили від сплати, скажімо у Києві, де вас тимчасово немає, треба у Чернігові, де ви тимчасово мешкаєте, оформити довідку-акт, підписану трьома сусідами та завірену працівником тамтешнього надавача комунальних послуг. До речі, юристи, які знаються на питанні, стверджують, що довідки про фактичне місце проживання як такої не існує. Щоб довести фактичне місце проживання за певною адресою треба скласти акт фактичного проживання, проте такий акт майстер ЖЕКу може відмовитися складати і має на це повне право! У законодавстві чітко не передбачено, хто має складати такі акти. Тож у такому разі акт фактичного проживання (в ідеалі їх має бути три) складають сусіди в кількості 3 (трьох) осіб і на основі цих актів уже в судовому порядку ви доводите, що проживаєте за вказаною адресою протягом певного часу. Такі реалії...
Голос волаючого в пустелі
Чого варті всі ті єдині вікна та прозорі стіни, якщо кожен папірець, дозвіл треба буквально видирати! Наші закони, постанови та розпорядження прописані так хитро, що чиновник навіть якщо й не схоче, а мусить нагріти руки на їхній недолугості та нашій необізнаності!
Скажіть на милість, для чого їм реєстраційний номер платника податків, навіщо правовстановлюючі документи на оселю? Якщо такий порядок, то ламати такий порядок треба, а не «мучити себе, як при старому режимі»! Де гарантія, що завтра вони не попросять номер вашої кредитки та пароль доступу до банківського рахунку! А ви ж лише просите не нараховувати плату за вивезення сміття та користування газом протягом чотирьох місяців, адже ви тут не мешкаєте і сміття продукуєте і оплачуєте його вивезення за іншою адресою, а опалюєтесь, грієте воду і готуєте їжу у печі!
Ми — мов той віслюк, що все своє життя — з ранку до вечора — мандрує по колу, рухаючи нескладний механізм, але не віддалився від відправної точки своєї подорожі ні на крок. Вигадуємо й плодимо нові й нові перепони заради удаваного процвітання і «європейської прозорості»! І це ви називаєте наближенням до світових стандартів?!
Ще на початку 1990-х в Угорщині дивувався: як місцеві підприємці за півдня зареєстрували приватне підприємство, відкрили банківський рахунок, отримали печатку, бланки, а ми добрих тридцять років по тому так і сидимо в темноті і присвічуємо каганцем, виголошуючи гасла!
Невже у вік, коли у нас за дверима відбуваються фантастичні зміни, неможливо віднайти більш цивілізований і сучасний спосіб ідентифікації та підтвердження особи, ніж бігання кабінетами та збирання десятків довідок! У вік, коли матеріальний світ поєднується з віртуальним і породжує нові підходи та бізнес-моделі. А термін «Індустрія 4.0», що з’явився в Європі вже скоро як десятиліття, примушує не лише обговорювати, а й більш широко застосовувати інформаційні технології в усіх сферах людської діяльності. І навіть в обліку вивезення сміття, споживання газу та електроенергії!
Десь професіонали розробляють стратегії перетворення виробничих підприємств на «розумні», а ми продовжуємо підпирати стіни у чергах до чиновників та столоначальників, стукаючись у владні кабінети, принижуючись та підлещуючись, випрошуючи папірець-підтвердження, що не верблюд. Забули, що найпростіший сучасний смартфон або банківська картка з точністю до кілометра розкаже про всі наші переміщення. І вчора, і сьогодні... Тоді — навіщо все це? А щоб чиновники не голодували!
Колись товариш розповідав про роботу на рибопереробному заводі в США. Все як у нас. Але не погуляєш: конвеєр. Вставив картку — значить, ти на роботі. Немає картки — куриш. До речі. На наших заводах-велетнях, хто пам’ятає, була та сама система.
Кожен працівник мав свій номерок. Витягнув його із комірки на прохідній — значить, ти на роботі. Увечері повернув на місце — відпрацював.
Для того щоб підтвердити факт відсутності мешканця за адресою реєстрації, ми марнуємо тонни паперу, безліч людино-годин робочого часу. Не кажу про конверти, марки, ксерокси, копії, печатки... Більше того. Дехто йде далі. Поставили процес видачі довідок на комерційну основу: посадили у жеківських конторах так званих ФОПів, які за 200, 300, 400 гривень (сума може змінюватися) ставлять жеківську печатку на жеківських же документах, беручи за це плату зі споживачів. А що ви хочете? Ринок. І що не заборонено, те — дозволено... А от на дверях вбиральні повісили кодовий замок: тільки для своїх!
Чиї ви, хлопці?
Чому ми вирішили, що ЖЕКу, керуючій компанії, газконторі чи обленерго можна передавати всі свої персональні дані. З якого доброго дива тільки-но мова заходить про якусь нікчемну довідку, встановлення лічильника, перерахунок чи звірку, чиновники вважають, що мусять нам назустріч висунути безліч вимог, мовляв, принесіть те, надайте це. А де гарантія, що вони не використають конфіденційну інформацію у своїх корисливих цілях! Траплялися ж випадки, коли українці втрачали житло унаслідок незаконних дій та махінацій спритних працівників ЖЕКів та недобросовісних юристів і нотаріусів! Слова «комунальне підприємство» у назві ЖЕКу чи керуючої компанії — надавача комунальних послуг — аж ніяк не вказують на приналежність їх до комунальної власності вашого міста або району. Це вам не страхова компанія і не банк, тож вимагати від них дотримання договірних зобов’язань, як і нерозголошення конфіденційної інформації та персональних даних, м’яко кажучи, наївно і безпідставно.
А у справу видачі довідок, напевно, давно вже мала б втрутитися держава і відрегулювати це питання один раз і назавжди. На законодавчому рівні.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
