Фото автора.
Напевно, не всі стражденні знають, що турботами народних депутатів, на основі законів, ухвалених Верховною Радою України, чиновниками Міністерства юстиції в нашій державі створені й діють регіональні центри безплатної правової допомоги пільговим категоріям населення. Кваліфіковані юристи допомагають інвалідам, пенсіонерам, учасникам війни, АТО у розв’язанні будь-яких юридичних проблем: і проконсультують, як самостійно діяти, і допоможуть скласти акт, претензію, заповіт, обмежувальний припис щодо кривдника, позовну заяву до суду. Люди з порушенням слуху віднедавна можуть одержати допомогу навіть жестовою мовою. Загалом будь-яка проблема, що вимагає втручання компетентних органів, може бути розв’язана за допомогою юристів Центрів безплатної правової допомоги.
Вирішила скористатися цією послугою і я, тому що нагромадилося багато нерозв’язаних проблем. Вивчила координати чотирьох міських центрів Києва, де проживаю, і попрямувала в Правобережний центр на вулиці Кривоноса, 2-а.
Сказати, що була вражена рівнем послуг, нічого не сказати. Мене приймала Олена Маньковська, терпляче вислухала, (а в мене було кілька питань), підказала, як діяти в тому чи тому випадку, допомогла скласти необхідні акти, заяви. Просто, швидко, якісно. Пішла я цілковито задоволена й сповнена подяки і до молодого юриста, і до чиновників Мін’юсту, і до народних депутатів Верховної Ради.
Але, як завжди, є одне але. Розшукавши потрібну адресу, запитала в чергової на першому поверсі, як потрапити до юристів. Та пояснила, що потрібно піднятися на 9-й поверх. Я попрямувала до ліфта, але чергова зупинила мене:
— Ліфти в нас не працюють.
— Як не працюють? А як же дідусям і бабусям, людям з інвалідністю добиратися до юристів? А візочникам як бути?!
Молоденька чергова тільки плечими звела. Добре, що я вийшла раніше, до призначеної години прийому в мене було достатнє часу, щоб дозволити собі 15 хвилин збиратися на 9-й поверх (щоп’ятниці тут можна попередньо записатися на певний час). Загалом, дійшла я повільно, долаючи сходи й поверхи, періодично зупиняючись, щоб перевести подих. По дорозі від інших стражденних довідалася, що в цій будівлі не тільки ліфти не працюють, тут і опалення взимку немає!
Певна річ, поцікавилася у юристів центру, чому така зневага до людей. Нехай молодь, яка працює, їм не страшно прогулятися по сходових маршах. А хворим, інвалідам, стареньким як? Може, це спеціально так задумано, щоб поменше набридали?
Виявляється, юристи давно підшукали підходяще приміщення, давно намагаються переїхати на 1-й поверх будівлі за адресою Єреванська, 32, де саме місце Центру безплатної правової допомоги тим, хто її гостро потребує. І оголошення відповідне в приймальні розмістили. Але пробити рішення цього питання поки що не можуть.
Хочеться вірити, що постійна комісія Київської міськради з питань власності невідкладно розв’яже проблему переїзду центру в інше приміщення, доступне навіть візочникам.
Тож поки що юристи змушені спускатися до них на перший поверх, щоб проконсультувати. Але ж із собою не принесеш комп’ютер, усю необхідну юридичну літературу й на коліні не напишеш потрібний запит, акт, заяву...
Цікаво, а як в інших регіонах вирішуються питання діяльності правових центрів безплатної допомоги?
Світлана ШИРАНТ,
людина з інвалідністю внаслідок війни II групи.
Київ.
