Фото автора.

У ці дні на Верхньомасловецькому родовищі у Львівській області, що недалеко від Борислава, кипить робота — фахівці ПАТ «Укрнафта» проводять буріння нової свердловини. Для «Укрнафти», яка лише минулого року відновила зростання видобутку й стала на шлях стабілізації, — це успіх. Утім, у компанії амбітні плани значного нарощення видобутку — бурити щонайменше по десять свердловин на рік і суттєво наростити інвестиції у виробництво. Та про все по порядку.

Проектна глибина майбутньої похило-скерованої свердловини № 102 становить приблизно 1 500 м з відходом від вертикалі 185 м, а її початкова продуктивність має сягнути 27 тонн нафти на день. Очікується, що свердловина відкриє доступ до нафтових покладів нижньоменілітових відкладів.

Нещодавно кореспонденту «Голосу України» під час прес-туру вдалося побувати на місці буріння. В «Укрнафті» пишаються тим, що цей процес вони проводять майже повністю власними силами. Опікуються цим процесом фахівці підрозділу «Укрнафта Буріння», використовуючи власну бурову установку «Уралмаш-3Д» (на знімку). Щоправда, за словами заступника голови правління, виконавчого віце-президента з видобутку і переробки Маврікія Калугіна, який теж був на місці робіт, установка, м’яко кажучи, не нова — 1991 року випуску. За його прогнозом, завершити буріння планують у середині серпня. Кошторис проекту — приблизно 2 млн доларів. Маврікій Калугін, який має досвід роботи в американських нафтовидобувних компаніях, зізнається, що в США завдяки високому розвитку технологій та конкуренції буріння тривало б 10—15 днів і коштувало б 500 тис. доларів. Та в Україні поки що через часті законодавчі «сюрпризи» та новації, а почасти й бюрократичні перепони на шляху до нових технологій, буріння довше та дорожче.

Утім, він не приховує, що радий відновленню бурових робіт. «Це рух у правильному напрямку. Проте це лише маленький крок. Адже для значного нарощення видобутку нам потрібно бурити щонайменше 10 нафтових та газових свердловин на рік, інвестуючи приблизно 800—900 млн гривень на рік. Однак, поки що ми продовжуємо працювати на наявному фонді свердловин з мінімальними інвестиціями», — розповів Маврікій Калугін.

Загалом фінансовий план «Укрнафти» на 2019 рік передбачає буріння трьох нових свердловин при загальній інвестиційній програмі в 2,9 млрд гривень. Проте реалізація останньої залежить від розв’язання проблеми історичної податкової заборгованості, а також від стабільної реалізації нафти та конденсату компанії на державних аукціонах.

Про історичну заборгованість «Укрнафти», успадковану новим менеджментом компанії, «Голос України» писав неодноразово. Нагадаємо, на початку цього року менеджменту компанії нарешті вдалося досягти домовленості щодо податкового боргу, який станом на кінець минулого року становив 10,4 млрд гривень.

Наявність такого тягаря унеможливлювала розвиток компанії. По-перше, це хрест на інвестиціях, без яких суттєве нарощення видобутку неможливе. Іноземні інвестори не зацікавлені вкладати кошти в компанію з такими проблемами, і податкова стежить за тим, аби кожна зароблена копійка йшла виключно на сплату заборгованості. По-друге, саме через борг 2017 року «Укрнафта» кілька разів отримувала відмови в продовженні спецдозволів на видобуток. Хоч юристи компанії й довели в судах, що така причина не є підставою для відмови, та все-таки несплачені податки не давали змоги активно розвиватися.

На початку 2019 року, після кількох варіантів планів погашення заборгованості, акціонерам вдалося погодити рішення, що має призвести до повного погашення простроченого податкового боргу компанії. А саме, найбільший акціонер «Укрнафти» НАК «Нафтогаз України» придбає 2,06 млрд м кубічних газу, що був закачаний видобувником до підземних сховищ у попередні періоди, а також 2 млрд м кубічних газу майбутнього видобутку. Насамперед «Укрнафта» направить отримані гроші виключно на погашення податкового боргу, а також інших податкових зобов’язань, які виникнуть у процесі виконання угод. У компанії впевнені, що це рішення відкриє шлях до модернізації виробничих активів та сталого зростання обсягів видобутку вуглеводнів. На жаль, далі домовленості справа поки не зрушила, й борг залишається важким тягарем для компанії, який гальмує її розвиток.

Друга проблема — це аукціони. «Укрнафта» неодноразово звертала увагу уряду на очевидну недосконалість їхнього механізму. Зокрема, під час аукціонів нафтовики не можуть самостійно знижувати чи збільшувати, залежно від ситуації на ринку, вартість бареля. Наявний механізм ціноутворення призводить до того, що українська нафта виходить дорожчою за імпортну сировину вищої якості. Ускладнює ситуацію і той факт, що в Україні є лише один великий переробник нафти — Кременчуцький НПЗ, який за власним бажанням може купувати чи ні сировину.

Та, попри ці труднощі, нафтовики налаштовані оптимістично, й нехай на старому обладнанні, та все-таки щодня продовжують свою роботу та сподіваються, що й уряд, і акціонери (50%+1 акція компанії належить НАК «Нафтогаз України») підтримають їх, а також стратегічну нині нафтодобувну галузь країни.