Лист із Донецька
Скорботи і смутку в Донбасі вистачає з надлишком. За останніми, найточнішими, даними, через розв’язану «братньою» Росією війну загинули понад 13 тисяч жителів. У багатьох сім’ях убито старих, жінок і дітей. Вони не брали в руки зброї, не йшли в окопи, а просто жили у своїх будинках і квартирах, поки не прилітали кулі з автоматних черг, снаряди й міни з російських гармат і мінометів. Гинули всі: і люди похилого віку, і діти, котрі лише недавно з’явився на світ.
Питання: за що така кара Божа? Найманці, що прийшли з інших країв, переконали нестійких громадян, що в Донбасі російськомовне населення всюди гноблят найбрутальнішим способом, тому, хто не володіє українською мовою, що називається, ні охнути, ні зітхнути. Ті з жителів Донецької та Луганської областей, які завжди дивилися на схід, охоче повелися на це й примкнули до провокаторів, хоча ця махрова брехня була, як то кажуть, зрозуміла й їжачкові. Адже в достопам’ятному 2014 році, коли почалася вся ця безглузда заваруха, Президентом України був донбасівець Янукович, Прем’єр-міністром — дончанин Азаров, Головою Верховної Ради — людина із сусіднього, теж російськомовного, Дніпропетровська. Половина міністрів та очільникив областей були вихідцями з Донбасу. Запитується, як же вони могли пригноблювати жителів свого рідного краю? Нісенітниця якась!
Росія делегувала на Донбас полковника ГРУ Гіркіна (Стрєлкова), а він заварив таку кашу, яку вже шостий рік розсьорбує Україна. Але реалізувати проект «рускій мір», на щастя, не вдалося, в Україні знайшлося достатньо людей, які не хотіли знову йти під руку із Кремлем.
Сьогодні вже всім зрозуміло, хто затіяв війну і з якою метою. Нещодавно куратор цього людожерського проекту проявився знову — видав указ про видачу жителям «ДНР» і «ЛНР» російських паспортів і надання російського громадянства за спрощеною формою. Днями в соцмережах з’явилося повідомлення про те, що російські паспорти вже отримали майже 13 тисяч жителів Донбасу.
Цифра доволі знаменна, теж 13 тисяч. Цих людей слід приплюсувати до тих, які загинули від обстрілів бойовиків, тому що їх теж треба вважати загиблими для України. Отже, цифра втрат подвоїлася. Звичайно, Україна переживе і цю втрату (чи останню?), але все-таки шкода.
Тому не запитуй, по кому подзвін...
Мал. Віктора СТАРОВА.
