Коли за вікнами оксамитовий сезон, а попереду святкові вихідні, мимоволі задумуєшся над тим, щоб кудись помандрувати. Поки найбагатші вивчають закордонні маршрути, а найзапасливіші копають картоплю, любителі яскравих вражень за невеликі гроші приглядаються до бюджетних поїздок Україною.

Після 2014 року туристична мапа українців змінилася. Якщо раніше це був «золотий трикутник» Крим — Єгипет — Туреччина, то тепер півострів анексовано, а закордонні курорти після потрійного стрибка долара стали не такими доступними. За даними світового порталу туристичних рекомендацій TripAdvisor, у 2013 і 2014 роках 33 відсотки усіх українських користувачів порталу цікавилися відпочинком усередині країни, а 2016-го ця цифра сягнула 50 відсотків. Директор Центру туристичної інформації Володимир Царук вважає, що за останні два-три роки обсяг внутрішнього туризму збільшився на 60—65 відсотків порівняно з 2014-м. Погоджується з цим і генеральний директор туроператора «Анга тревел» Ігор Остроушенко. «Українці почали більше цікавитися внутрішнім туризмом», — поділився він своїми спостереженнями з «Голосом України». На запитання, які найпопулярніші маршрути, відповідає однозначно: «Де є добрі дороги, туди й їдуть. Бездоріжжям мандрують лише ентузіасти. Щойно з’являється більш-менш якісна траса, там одразу зростає потік туристів». За його словами, нині пріоритетним залишається західний напрямок, Карпати. «Більш-менш пристойна дорога до Буковелю й через Яблуницький перевал. Також зріс потік туристів у напрямку Тернополя, Чернігова, Полтави. Відремонтована траса Одеса — Рені, тож і там побільшало мандрівників», — констатує Ігор Остроушенко. Щоб наша з ним розмова мала практичну вигоду для читачів, запитуємо, куди б він порадив вирушити на вихідні (2-3 дні)?

«Поради — річ невдячна. Скажу, що мені подобається, а кожен нехай вже обирає подорож на свій смак. Для мене — це Полтава і Полтавщина, — відказує він. — По-перше, цікаве саме місто. По-друге, у регіоні є відомі з літератури місця — та ж Диканька. Є чудові краєвиди, прекрасні музеї. Дуже раджу відвідати меморіальний музей І. Котляревського, музей гончарства в Опішні, а ще там чудова кухня!»

Також Ігор Остроушенко радить їхати в район Вилкового: «У цій частині Одещини і море, і насичена птаством природа (де ще у нас можна побачити пеліканів!), і самобутня кухня, і гарної якості вино». А взагалі він вважає, що подорожувати потрібно за будь-якої можливості, «бо воно того варте».

І це той випадок, коли з таким твердженням не можна не погодитися. А щоб на запитання, куди поїхати, знайшлося одразу кілька варіантів відповіді, пропонуємо на додачу до вже згаданих нагадати про ще деякі перлини нашого краю.

Водоспад Гук

Найбільший у Карпатах. Його ще називають Женецький. Висота Гука — 15 метрів, що особливо помітно у теплу пору. Улітку у водоспаді можна купатися, милуватися околицями з оглядового майданчика і підніматися до його підніжжя. Взимку тут теж є чим зайнятися: крижані каскади, утворені в результаті падіння води, переносять нас зі світу реального у справжнє задзеркалля.

Тунель кохання у Клевані

Волинь сповнена загадками не менше, ніж Карпати. У Клевані розташований таємничий Тунель кохання (на знімку), де щороку беруть шлюб романтики. Серед молодят виникла традиція — садити дерева або квіти, що символізують їхні почуття. Це романтичне місце ботаніки називають феноменом, адже розмістився тунель уздовж залізничної колії.

Село Буша на Вінниччині

Це дивовижне село давно стало привабливим для тих, хто шукає просвітлення, і для численних допитливих туристів. Місце приховує безліч таємниць і легенд, до того ж археологічні знахідки лише породжують нові. Чого варте лише загадкове графіті-барельєф, яке невідомо звідки взялося на камені! Різноманітні припущення заворожують.

Давньослов’янський храм, старовинне козацьке кладовище, напівстерті сліди трипільської культури... Такий історичний «коктейль» не може не приваблювати. Крім того, ця місцина входить до складу так званих місць сили в Україні. Про це і багато іншого цікавого можна почути у місцевому історико-культурному заповіднику «Буша».

Трахтемирів на Черкащині

Святим місцем у народі вважають і старовинний центр козацтва Трахтемирів. Тут і досі відчувається тісний зв’язок із минулим. Адже перші поселення, як довели археологічні розкопки, налічують понад 120 тис. років. На цій території були знайдені сліди зарубинецької культури (200 рр. до н. е. — 200 рр. н. е.) і святилище скіфів-сколотів.

А про мертве море в Україні чули? А таке таки є поблизу Херсона. Там його називають Лемурійським, адже вважається, що воно утворилося на місці доісторичного Лемурійського моря. Вода в цьому озері завдяки водоростям забарвлена у рожевий колір.

Та на цьому дива не закінчуються: вода тут має ще й лікувальні та молодильні властивості. До речі, в нашому Лемурійському озері солі на 5 відсотків більше, ніж у Мертвому морі.

Бакота на Хмельниччині

Свого часу, десь приблизно у ХІІІ ст., місто Бакота було своєрідною столицею Дністровського Поділля. Це був укріплений замок і печерний монастир, збудований нібито самим Антонієм Печерським, який згодом заснував Києво-Печерську лавру. В монастирських келіях місцеві жителі ховалися від набігів кочівників. У Бакоті тісно переплетені старовинні скіфські кургани, слов’янські місця поклоніння, середньовічне християнство і природна краса. Та найбільшу популярність і увагу це село отримало завдяки скельному монастирю ХІ ст., залишки якого (важко навіть уявити!) можна побачити й нині.

Заліщики на Тернопільщині

Славнозвісні Заліщики. Ця назва, здавалося б, на слуху. Однак бували в цих казкових краях далеко не всі. На жаль. Колись за Польщі це було курортне містечко, куди приїздили поліпшити здоров’я люди з різних європейських країн. Дивовижні краєвиди, середземноморський клімат, який створюється завдяки високим кручам, що оточують село, огинаючи півколом по периметру, не можуть не приваблювати.

Нині курорту як такого тут немає, однак природна краса і клімат самі по собі є своєрідним курортом для душі. Тут також можна відвідати місцевий дендропарк.

Тараканівський форт на Рівненщині

Цей форт важко назвати замком чи фортецею. Він швидше нагадує частину оборонної споруди, яка залишилася українцям після третього поділу Польщі наприкінці ХVІІІ століття. Споруди величні, красиві і навіть загадкові. Особливо в підземних тунелях.

Тим, хто захоплюється містикою, місцеві жителі розкажуть чимало моторошних легенд і повір’їв, пов’язаних із привидами форту, а також про загадкову кімнату, в якій начебто є генератор часу.

Трикратський ліс на Миколаївщині

Маєток Віктора Скаржинського (нащадка славного козацького роду, активного прибічника степового та полезахисного лісорозведення) розташований у Миколаївській області в селі Трикрати. Ця садиба — місце історичне, яке варто відвідати шанувальникам архітектури хоча б один раз. Крім того, тут є місцева визначна пам’ятка — Трикратський ліс, що являє собою хитромудрий лабіринт, насаджений самим Скаржинським на околиці села. Увагу відвідувачів привертає так званий дуб любові — величезна рослина, схожа на серце. І звісно, навколо цього переповідується чимало історій, легенд та й просто пліток.

Ми згадали тут лише кілька з великої кількості цікавих, здебільшого маловідомих та часом навіть загадкових місць нашої країни. Відкриття для себе таких місць приносить неймовірну насолоду і ще більше закохує нас у рідну землю.

Фото Тетяни ПАНАСЮК.