Фото Олександра КЛИМЕНКА.    
Більше фото тут
 


Під час засідання.​

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут

Верховна Рада розглянула проект закону «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)» (реєстр. № 1012), ухваливши його за основу та в цілому. Це — одна із першочергових президентських законодавчих ініціатив. Як зауважив представник Президента України у Верховній Раді, Перший заступник глави парламенту Руслан Стефанчук, створити рівні права для всіх перед Законом — це було одне із передвиборних зобов’язань глави держави. Першим кроком було скасування депутатської недоторканності, а наступним має стати законодавче врегулювання процедури імпічменту. Р. Стефанчук відзначив, що дискусії стосовно законопроекту зводилися до того, що норми про імпічмент є у Регламенті, в інших законах, у Конституції. Однак у запропонованому законопроекті повністю виписана процедура імпічменту Президента.

Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко додав, що метою і завданнями законопроекту є: створення правових засад для гарантування реалізації народними депутатами України, як представниками українського народу, парламентського контролю за дотриманням главою держави Конституції та законів України, відновлення системи стримувань та противаг шляхом забезпечення можливості практичної реалізації процедури імпічменту Президента України.

Проект закону № 1012 визначає порядок дострокового припинення повноважень Президента України у разі усунення з поста в порядку імпічменту.

Під час обговорення від депутатських фракцій Андрій Парубій (фракція «Європейська солідарність») висловив думку, що проект закону № 1098, прийнятий парламентом попереднього скликання, повністю виписує процедуру імпічменту Президента. І цей документ був переданий ним, як тодішнім Головою Верховною Радою, на підпис Президентові України. Однак оскільки Президент не підписав цей закон і не повернув його до парламенту з вето, такий закон вважається прийнятим і має бути офіційно оприлюднений. А. Парубій закликав Президента підписати законопроект № 1098. «А те, що відбувається у залі, то — законодавчий спам і видимість роботи», — стверджував парламентарій.

Натомість Олександр Корнієнко (фракція «Слуга народу») звернув увагу на те, що чинні норми, передбачені законодавством, є суто декларативними і не можуть бути застосовані на практиці. А норми запропонованого Президентом законопроекту спрямовані на врегулювання практичної реалізації процедури імпічменту. «Потрібен спеціальний закон», — підкреслив депутат.

Нестор Шуфрич (фракція «Опозиційна платформа — За життя») нагадав, що стаття 111 Конституції щодо процедури імпічменту Президента, записана 1996 року, була на той час політичним компромісом — і була виписана так, щоби нею на практиці неможливо було скористатися. Депутат наголосив на потребі скасувати недоторканність із Президента і закликав проголосувати відповідні конституційні зміни.

Роман Лозинський (фракція «Голос») нагадав, що питання імпічменту Президента розглядалося в Україні за всіх президентів, і лише за Президента Зеленського вперше відповідний законопроект виноситься до парламенту як невідкладний. «Однак внесений законопроект насправді не змінює нічого, — вважає депутат. — Це лише фасадна реформа, яка насправді не змінює нічого. Необхідні зміни до статті 111 Конституції, тільки тоді імпічмент може відбутися насправді». Фракція «Голос» вирішила утриматися від голосування.

«Це не закон про рівність, бо президент залишається недоторканним, — доповнив Сергій Власенко (фракція «Батьківщина»). — Залишаються в Україні касти недоторканних — судді, недоторканність з яких може зняти лише Вища рада правосуддя».

Депутат закликав парламент прийняти зміни до статті 105 Конституції, знявши недоторканність з Президента, а також із суддів.

За схвалення законопроекту за основу проголосували 337 депутатів, проти — 0, утримались — 46. Щодо голосування за законопроект у цілому у депутатів були застереження. Однак 245 депутатів підтримали пропозицію профільного комітету — визнати законопроект таким, що не потребує доопрацювання. Зрештою, 245 депутатів проголосували за схвалення Закону в цілому з техніко-юридичними правками. На вимогу двох депутатських фракцій головуючий оголосив перерву на 30 хвилин.

На початку пленарного засідання головуючий повідомив, що у вівторок відбулося засідання Лічильної комісії Верховної Ради, на якому Олександра Корнієнка від «Слуги народу» обрано головою, Юрія Павленка («Опозиційна платформа — За життя») — заступником голови комісії, секретарем — Олександру Устінову («Голос»).

Верховна Рада затвердила порядок денний другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, схвалила Постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата України Анни Коваленко (у зв’язку з призначенням її на посаду заступника керівника Офісу Президента), внесла зміни до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання) — № 2092.

Після перерви співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко поінформувала, що на нараді у Голови Верховної Ради, яка відбулася з ініціативи фракції «ЄС», дійшли порозуміння, що всі депутати є рівні, мають право подавати поправки до законопроектів, і не може бути порушення процедури Регламенту. «Ми вітаємо будь-який конструктив, який зближує політичні сили», — зауважила депутат, закликавши дотримуватися європейських принципів парламентаризму.

Перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко наголосив, що схвалення парламентом Закону про імпічмент Президента в цілому є «правильним кроком» Верховної Ради. Закон прийнято і буде передано на підпис Президентові.

Далі Верховна Рада розглянула і схвалила в першому читанні низку законопроектів. Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (№ 1009) представив представник Президента України у Конституційному Суді України Федір Веніславський. Він нагадав, що схвалений у 2012 році новий Кримінальний кодекс та прийняті згодом зміни до нього містять чимало недоліків. Законопроектом пропонується внести зміни до КПКУ і закону про статус народного депутата (який містить надмірно широкі гарантії діяльності парламентаріїв), а також зміни до законів про судову експертизу, про радіочастотний ресурс, щоб надати право НАБУ і ДБР на зняття інформації з комунікаційних мереж. «Зміни спрямовані на вдосконалення досудового слідства», — підкреслив Ф. Веніславський.

За схвалення законопроекту в першому читанні проголосували 297 депутатів, проти — 3, утримались — 40.

У першому читанні схвалено й зміни до Закону про Вищий антикорупційний суд України (№ 1025) — 345 «за». 

Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська нагадала, що з понад 3500 справ, переданих до ВАСУ, лише 5% — це справи, які розслідували НАБУ і САП. Законопроект передбачає сфокусувати роботу ВАСУ виключно над справами про ТОП-корупцію (які розслідували НАБУ і САП). Решту справ, віднесених до підсудності ВАСУ, він прийматиме, якщо відомості про них внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з дати початку роботи цього суду.

За основу також схвалено проект закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» (№ 1080) — 365 «за».

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що законопроект розроблено з метою гуманізації кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та усунення можливості використання на практиці в якості інструменту численних зловживань та тиску службових осіб слідчих органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

У першому читанні також схвалено проект закону про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель (нова редакція) — № 1076, 351 «за».

За основу в першому читанні прийнято й проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (№ 1050) — 338 «за».

Профільному комітету доручено наполовину скоротити строки підготовки усіх схвалених у першому читанні законопроектів до другого читання.

Дослівно

Голова Верховної Ради України Дмитро РАЗУМКОВ — про потребу схвалення законопроекту про імпічмент Президента:

— Це одне з ключових питань, яке треба було реалізувати, у рамках тих обіцянок, які давали різні політичні сили, передусім Президент і партія «Слуга народу». Тому з цим питанням не можна було затягувати, і його було схвалено у рамках законодавчих процедур.

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Данило ГЕТМАНЦЕВ, фракція «Слуга народу»:
— У нас сьогодні дуже важливий день, такими будуть і наступні дні, під час яких розглядатимуться законодавчі ініціативи, визначені Президентом невідкладними. Прошу звернути увагу на те, що в 70 президентських законопроектах, які ми обговорюватимемо, є система рішень. Система взаємопов’язаних заходів, які в різних сферах суспільного життя спрямовані на виведення країни з кризи, спрямовані на майбутнє. Прошу вас уважно поставитися до цих законодавчих ініціатив, з усією відповідальністю за країну і підтримати ці ініціативи.

Святослав ВАКАРЧУК, фракція «Голос»:
— Хотів би подякувати з цієї трибуни всім, хто долучився до звільнення наших заручників. Це команди обох Президентів, теперішнього і колишнього, це адвокати, правозахисні організації та всі інші. Вони заслуговують на наші оплески (чути оплески)...

Проте відкритим залишається питання, якою є стратегія зовнішньої політики нинішнього керівництва української держави. Особливо, коли це стосується наших відносин з Російською Федерацією. Ми хотіли би почути відповідь на це запитання і від Президента, і від Міністерства закордонних справ, які здійснюють зовнішню політику. Водночас, хочу нагадати нам усім, що за Конституцією Верховна Рада формує засади внутрішньої та зовнішньої політики і це, в тому числі, і наша справа формувати нашу поведінку на міжнародній арені. Тому хочу звернутися до голови профільного комітету Богдана Яременка з проханням якомога швидше скликати засідання комітету і на ньому, а потім у стінах Верховної Ради, нарешті визначитися з нашою офіційною позицією з приводу Парламентської Асамблеї Ради Європи. Чи формуємо ми делегацію чи ні? Якщо формуємо, то чи їдемо ми на сесію чи ні? Якщо так, то з якими меседжами? Потрібні чіткі відповіді!

Ірина ГЕРАЩЕНКО, фракція «Європейська солідарність»:
— Хочу нагадати, що Україна звільнила незаконно утримуваних. На обмін ми віддали реальних диверсантів, вбивць, людський шлак, який вербувала Москва для підриву мирного життя в Україні. Завдання української влади, дипломатії, кожного з нас щодня на всіх майданчиках нагадувати про це нашим міжнародним партнерам. Варто нагадувати, що Путін — це той, хто розв’язав війну, а не той, хто несе хоч якийсь мир в Україну. У цьому контексті хочу нагадати, що серед звільнених є Володимир Балух, якого посадили на кілька років у в’язницю за український прапор у Криму. Того самого дня, коли звільнили патріота Балуха, в Станиці Луганській хтось — чи то центральна, чи то регіональна влада, — дала наказ зняти українські прапори, щоб не дратувати іншу сторону. Якщо когось у цій країні дратує український прапор, нехай їдуть геть у Москву. Ми хочемо подякувати патріотам, волонтерам, військовим, які цю ганьбу припинили і підняли український прапор поблизу Станиці Луганської. У цьому контексті ми очікуємо від Верховної Ради України негайного (не пізніше середи) прийняття постанови про засудження проведення незаконних виборів в Криму окупантами. Ми дякуємо Меджлісу кримськотатарського народу, що зробили відповідне звернення до кримчан.

Ігор ГУЗЬ, група «За майбутнє»:
— Наша група — це 23 депутати, які представляють свої округи в парламенті. Ми порахували, що у цій залі захищаємо інтереси майже трьох мільйонів людей. Як депутати-мажоритарники, переважна більшість із нас цими вихідними були в округах, спілкувалися з людьми. Поза сумнівом, люди задоволені скасуванням депутатської недоторканності, всі з радістю сприйняли звільнення наших полонених. Але якщо ви думаєте, зокрема представники монобільшості, що було багато питань про збільшення можливостей для Генеральної прокуратури, про очищення влади, імпічмент, то ви помиляєтесь. Переважна більшість запитань стосувалася того, що нова влада збирається робити з тарифами. Це турбує всіх. Ми, депутати-мажоритарники, не можемо за монокоаліцію, за уряд дати відповідь на це запитання. Тому, знаючи, що місяць не буде Години запитань до уряду, яка мала би бути за Регламентом, хотів би з цієї трибуни запитати керівника уряду та монобільшість — де план, що пропонує «Слуга народу» і уряд у питанні тарифів. Дуже хотілося б, щоб це питання не пролунало тоді, коли вже розпочнеться опалювальний сезон.

Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Мабуть, єдине, що вижило в Україні протягом 28 років — це свобода слова. Так чи інакше її прагнули утиснути всі керманичі країни, але вона вижила. Без свободи слова немає демократії, і в нас не буде. Хочу нагадати також, що перемога партії «Слуга народу» стала можлива завдяки ЗМІ та телебаченню, які транслювали різні думки. Але нині ми бачимо, як Нацрада з питань телебачення та радіомовлення виносить рішення щодо позбавлення телеканалу «NewsONE» ліцензії та звертається до суду, аби надати цьому рішенню силу.

Іван КРУЛЬКО, фракція «Батьківщина»:
— Найперше хочеться привітати всю Україну, родини із звільненням наших полонених, наших воїнів і наших героїв. Хочу подякувати всім причетним до цієї великої справи. І дійсно гордий тим, що Україна своїх не кидає. Війна у нинішньому столітті ведеться вже не за території, а за душі людей. Тому ставлення до людей таке важливе. Процес обмінів треба продовжити і завершити. Всі українські герої мають повернутися до своїх родин, дітей, матерів. Від цієї Верховної Ради український народ чекає дуже багато. Поріг очікування надзвичайно високий. 80% українців розраховують на покращення життя і ми не маємо права зрадити їхні сподівання... У порядку денному багато законопроектів, вони стосуються здебільшого чиновників, органів влади. Але у цих законопроектах десь загубилася людина, яка мусить бути в об’єктиві парламенту. Тому у мене є конструктивна пропозиція до монобільшості, давайте формувати порядок денний так: один проект стосується чиновників, наступний — людей. «Батьківщина» зареєструвала такі законопроекти і пропонує їх для розгляду в парламенті.