Здається, найрезонанснішим законом із ухвалених 16 січня став закон №721, яким внесено зміни до чинного адміністративного та кримінального законодавства, зокрема, щодо «додаткових заходів захисту безпеки громадян»: посилено відповідальність за порушення громадського порядку, масові заворушення, поширення екстремістських матеріалів. З текстом цього закону можна ознайомитися в сьогоднішньому випуску газети.

 

Утім, нас цікавить: чи є «вітчизняний винахід» такого правового регулювання чимось новим?

Порядок організації та проведення масових публічних заходів у країнах Європи врегульовано відносно давно, наприклад, у Франції відповідний закон-декрет діє з 1935 року, в Німеччині — з 1953-го. Як правило, всі ці акти передбачають, що про будь-які масові акції їхні організатори повинні вчасно попереджати владу й погоджувати порядок їх проведення (дата, місце, маршрут, кількість учасників тощо).

Якщо не звертати увагу на деякі особливості термінології, застосовуваної в правовому регулюванні таких відносин за рубежем, то з’ясується, що щось схоже вже давно є в інших країнах.

Наприклад: так, як і в нас, у багатьох країнах установлено відповідальність за блокування доріг, держустанов, невиконання вимог правоохоронців. У США, зокрема, перешкоджання проходу людей або проїзду транспорту карається штрафом до 3000 дол., а участь у масових акціях зі зброєю або предметами, які можуть бути використані як зброя, — до десяти років позбавлення волі. У Німеччині спроба зміни конституційного порядку, захоплення влади, у т. ч. захоплення державних установ, карається строком позбавлення волі від п’яти років до довічного. У Чехії за блокування роботи державних установ — від трьох до десяти років позбавлення волі. Італія встановила відповідальність за відмову підкоритися вимозі поліції про припинення демонстрації у вигляді позбавлення волі від одного до 12 місяців. За таке порушення у Франції можна отримати від одного до трьох років позбавлення волі. А у Швеції, якщо юрба людей порушує громадський порядок, показуючи намір використовувати групове насильство проти публічної влади або іншим шляхом примусити до чогось, або перешкодити застосовуваним заходам, не розходиться, коли влада наказує це зробити, то учасників масових акцій можуть покарати двома роками позбавлення волі й чотирма роками — організаторів. Відповідальність за такі дії передбачено й у Швейцарії (там карають штрафом, який у доларовому еквіваленті може сягати 100 000).

Наводимо порівняльну таблицю відповідальності, встановленої в Україні та інших країнах за правопорушення, які мали найбільший суспільний резонанс у наших співгромадян.

До речі, такі норми за носіння масок під час проведення масових демонстрацій та інших заходів існують у законодавстві Чехії, Бельгії, країн Прибалтики.