«Дядько заносить у хату сніп, а ґазда ставить смереку», — писав Іван Франко про святкові турботи прикарпатців.
Ця фраза свідчить, що святкування Різдва й зустріч Нового року в бідних сільських родинах і сім’ях багатіїв, у селян і містян ще 100 років тому відрізнялися досить істотно. Селяни святкували Різдво, Щедрий вечір (31 грудня) та Василя (1 січня). А містяни
— Різдво й Новий рік. Селяни на Різдво ставили в хаті дідуха. Поміщики, наслідуючи містян, — смереку.
Зазвичай народними традиціями називають святкові звичаї селян. Але ж містяни — теж народ. А коли так, то варто говорити і про їхні старі традиції як теж народні. Найстаріша з них — це традиція ставити на Різдво й Новий рік ялинку.
Вважають, що вона «приїхала» до нас із дореволюційного Петербурга. Це не зовсім так. «Петербурзькому» звичаю — десь 170 літ. У 40-ві роки XIX століття ставити ялинку на Різдво й Новий рік почав імператор Микола I, певно, тому, що не забував: він — етнічний німець, а ялинка на Різдво — це німецький звичай, започаткований у середині XVI століття. Зрозуміло, царя почали наслідувати. Й уже в 1852-му у столиці поставили першу публічну ялинку — у приміщенні Катериногофського вокзалу. Так «німецькі» свята стали звичним явищем, і з антрактами на Першу світову війну та 1921—1935-й існують і нині.
Насправді ж в Україну ялинкова традиція прийшла раніше.
Із 1772 року Закарпаття, Галичина й Буковина входили до складу Австро-Угорської імперії. А там «німецька» ялинка була своєю, рідною. У 1817-му імператор Франц II розпорядився поставити на Різдво й Новий рік ялинку для своєї доньки та її маленьких гостей. Новація швидко стала дуже популярною і досить скоро «приїхала» і в українські міста — Львів, Станіслав, Чернівці, Тернопіль, Коломию...
Тим часом українські народники та революціонери з другої половини XIX століття зробили Буковину й Галичину плацдармом, звідки у «Велику Україну» надходила заборонена в Російській імперії нелегальна література, демократична преса та передові західні ідеї, що мали суспільне значення. Загалом, західні ідеї на Правобережжі були сильніші за східні.
Однією з таких свіжих ідей стала традиція ставити вдома на Різдво й Новий рік ялину, прикрашену цукерками та іншими подарунками для дітлахів. Отож, «німецька» ялинка переступила через кордон і досить скоро стала своєю в містах Волині й Житомирщини, Поділля та Вінничини, з’являється в портових Миколаєві, Херсоні, в подніпровських Черкасах і Єлисаветграді та у найбільших містах Правобережжя — Одесі та Києві.
Рубрику «Народні звичаї» підготував Ярослав ФАЛЬКО.
Ілюстрації картин відомих художників взято з відкритих джерел.
