Також доречними будуть комфортні і теплі брюки-кюлоти (колись модні спідниці-брюки). Отакий тренд цього сезону.
Євгенія — корінна киянка, належить до давнього польського роду Франковських, який впродовж багатьох поколінь пов’язаний із модою. Прабабусі, бабусі були модистками.
— У моєму роду всі жінки шили. І в мене таке відчуття, що я від народження вміла шити, хоча в тонкощі майстерності посвятила мама Таміла. У дитинстві гойдалкою служила бабусина швейна машинка «Зінгер». А ящик із ґудзиками був для мене скринькою зі скарбом. У п’ять років, пришиваючи ґудзики, складала неймовірні композиції. Тож у мене не було іншого виходу, як стати модельєром, — каже Євгенія. — Я завжди була модною. З восьмого класу одягала себе сама, і вже тоді отримувала перші прохання-замовлення від однокласниць. За ніч спокійно могла справити сукню.
Бабуся Дарина Вацлавівна вчила Женю прописним істинам: «Пам’ятай: скаржитися на свої фінансові негаразди і хвалитися своїми статками — це властиво людям низького походження» та «Спина має бути завжди рівна, а погляд — гордий». Вона немало розповідала маленькій дівчинці про родину, але тоді це звучало як казки. Потім батько Євгенії підтвердив слова бабусі. Тата звали Альфред і йому, як сину ворога народу, який не відрікся від свого батька, нормального життя не було, довелося навіть змінити ім’я, після демобілізації він став Олексієм.
Сім’я постраждала під час сталінського терору: діда репресували у 1937-му, коли татові було три роки, його братику — рік, а бабуся була вагітна ще третьою дитиною. Їй, аристократці, довелося тікати з Полтави до Києва, битим шляхом вести корову, щоб прогодувати дітей... Дідуся реабілітували наприкінці 1960-х років. Одного разу Євгенія потрапила до колишнього маєтку графині Уварової (дочки поміщика і мецената Терещенка), у якому колись розміщувався НКВС. І раптом нестримно розридалася.
Потім вона дізналася, що також у цьому місці енкавеесники виконували вироки. Можливо, саме там було вбито її дідуся — пояснила собі Євгенія свої відчуття.
...У спадок від прабабусі залишилася і така стильна «фішка». Якось Євгенія поцікавилася в мами, чому в платтях прабабусі Ядвіги вручну вшиті в шов якісь квіти? Мама пояснила, що це лісовий верес і його використовували як оберіг від насилля. А ще, мовляв, ці квіти приносять удачу і любов! Євгенія відроджує цю сімейну традицію, тож у вибіркові плаття з колекції бренду вшиває квіти вересу — власниці на удачу!
Цікаво, що у своєму гардеробі Франковська надає перевагу тільки чорному кольору. Домашній одяг — не виняток, навіть зубна щітка й паста — чорні, а улюблені парфуми — «Чорний опіум». Цей колір для неї комфортний і благородний водночас.
Натомість для своїх колекцій обирає тільки насичені яскраві кольори загадкових відтінків: хвойного лісу, стиглого інжиру, рубінового вина, рожевої лаванди, імбирного лате, лимонного карі...
Не тільки назви кольорів, а й крій моделей у колекціях Франковської дуже вишуканий і романтичний — з рюшами, воланами, оксамитовими оторочками. Саме такі силуети додають власницям одягу шарму, жіночності та елегантності. Особлива увага — носибельності й комбінаторності (аби «в її нарядах жінки пурхали, як феї») та якості виконання. Дехто навіть каже, що внутрішнє оздоблення настільки акуратне, що сукні можна одягати навиворіт.
Скоро 20 років, як Євгенія займається моделюванням одягу. Останнім часом надає перевагу французькому стилю «bc bg» (хороший стиль — хороші манери). Має три бренди, один — нішевий (нашивається малими партіями однієї моделі), а також ексклюзивний, для «червоних доріжок». У її лексиконі часто звучить «баланс-дисбаланс», дизайнерка вважає, коли досягнуто балансу, тоді образ — ідеальний. Робота над кожною колекцією для неї — це магічне дійство. А для натхнення модельєрка слухає... хард-рок.
— Знаєте, за чим можна визначити вік жінки навіть зі спини? — зауважує модельєр. — За поставою, ходою, волоссям і одягом. А найбільше жінку прикрашає впевненість — у рухах, у розмові, у погляді...
Жити красиво, бути впевненими та елегантними зичить пані в чорному в Новому році прекрасній половині людства.
Фото з альбому Франковської.
