Університети чи інститути ще називають «альма-матер», і це в перекладі з латинської означає «матір-годувальниця». Мабуть, хтось колись хотів сказати: якщо молодій людині прищепити хороші знання, вона без заробітку, а відтак, і без їжі точно не залишиться. Однак щодо Сумського національного аграрного університету вислів «альма-матер» можна застосувати в буквальному розумінні: тут не лише навчають, а й годують, і не тільки студентів...
Приклад СНАУ дає підстави стверджувати, що чутки про занепад вітчизняної науки дуже перебільшені. Бо хоча чимало науковців і виїхали за кордон, а тих, хто залишився, держава мотивує аж надто стримано, теоретики продовжують розробляти і пропонувати практикам багатообіцяючі технології. Чому їх не поспішають впроваджувати — то вже зовсім інша тема.
Цілющі йогурти на основі цукатів, що їх розроблено у СНАУ, в Україні не виготовляє ніхто, а в Сумах ними зацікавилося лише підприємство «Оберіг», яке зосередилося на виробництві органічної молочної продукції, відкрило власні торговельні точки та поступово здобуває популярність.
— Бурякові цукати ми виготовляємо вже другий рік, — каже доцент кафедри молока і м’яса агроуніверситету Марія Самілик. — Спочатку були побоювання, що в них відчуватиметься специфічний запах буряка, але на це немає і натяку. Зате корисні властивості йогуртів завдяки використанню наших цукатів значно посилилися. Зокрема, на 42 відсотки збільшився вміст харчових волокон, на 13 — каротину тощо: калію, магнію, заліза, вітаміну С та інших мікроелементів, вітамінів та поживних речовин.
Окрім бурякових цукатів, в університеті в лабораторних умовах уже одержали цукати з гарбуза та моркви. Тепер завдання номер один — налагодити виробництво продукції в значних обсягах, бо «Оберіг» випустив лише пробну партію унікальних
йогуртів, а для «розкрутки» цього проекту підприємству необхідно, щоб СНАУ міг постачати цукати регулярно і стільки, скільки треба.
Доцент кафедри інженерних технологій харчових виробництв СНАУ Сергій Сабодаш — один із тих, від кого залежить практичне впровадження науково-теоретичних розробок. Ідеться не лише про збільшення обсягів виробництва цукатів, а й про багато інших проектів у галузях переробки молока, м’яса, овочів і фруктів. Не так давно СНАУ виграв грант Міністерства освіти і науки України на створення установки для сушіння овочевої і плодово-ягідної продукції. Наступного року вона буде повністю готова.
— Уявімо, що аграрне підприємство має сад і виростило в ньому великий урожай яблук чи груш, — пояснює С. Сабодаш. — Щоб їх зберегти, треба збудувати величезні склади. А можна піти іншим шляхом: налагодити, навіть безпосередньо в саду, переробку фруктів. Наприклад, їх сушіння. Ми розглядали дві моделі таких установок: вакуумну та з використанням інфрачервоних променів. Останні дають змогу сушити фрукти за температури не вище 50 градусів, за якої повністю зберігаються вітаміни.
Така установка буде надзвичайно енергоощадна використовуватиме мінімум електричної енергії, яку вироблятимуть сонячні панелі.
— За нами — технології, а за переробними підприємствами — їх впровадження, створення виробничої бази, — каже проректор СНАУ Юрій Данько. — За всіма правилами, розробник ноу-хау мав би його запатентувати, укласти з підприємством ліцензійну угоду та отримувати роялті від реалізації продукції. Однак в Україні така модель не працює: бізнесу не цікаві довгострокові проекти, він прагне миттєвого результату.
Тож СНАУ — сам собі й теоретик, і практик. Окрім цукатів, тут виготовляють сухо-фрукти, чипси — не лише картопляні, а й яблучні та апельсинові, хочуть запустити лінії з виробництва соків і джемів. Університет нині реєструє власну торговельну марку, під якою вже продають органічну продукцію найвищої якості.
Проректор СНАУ Юрій Данько.
Доцент кафедри інженерних технологій харчових виробництв СНАУ Сергій Сабодаш.
Доцент кафедри молока і м’яса агроуніверситету Марія Самілик.
Сумська область.
Фото автора.
