Капелан Микола Мединський представив гостей — своїх земляків із Косівського району.

Після служби Божої почали розпаковувати подарунки, що їх доправили на схід двома бусами. Бійців найбільше вразили дитячі малюнки та їстівні сувеніри із сиру. А головне — були вдячні за те, що на Різдво волонтери не залишилися зі своїми родинами.

«Наші гуцульські колядки хіба можна передати поштою? Назбирали щедро допомоги для бійців, бо ще не обміліла криниця Доброти й Милосердя. Крім гостинців, привезли тепло рідного дому, шану й подяку за мир і спокій», — розповідає волонтерка із села Прокурава Ольга Гарасим’юк. Мешканці Косівського району передали сплетені власноруч білі маскувальні сітки, засоби гігієни. У Прокуравській школі наліпили майже п’ять тисяч вареників. Школярі наробили традиційних гуцульських сирних коників тощо. Косівчани знесли харчі, теплу білизну і шкарпетки. За зібрані в районі благодійні кошти придбали трьох поросят, а майданівець Василь Максимчук наробив ковбас та шинок.

У Києві до волонтерського екіпажу приєдналася Світлана Губер-Чеканова, мама загиблого в АТО Олега Габорака. Прагнула побувати в тих місцях: і пам’ять, і гордість за свого 18-річного героя.
Свічки на свято в батальйоні виготовили самі. Священик отець Микола Мединський провів майстер-клас із розписування гільз та заливання до них розтопленого парафіну й воску (на знімку).

Фото надано Ольгою Гарасим’юк.