Медсестра 25-ї повітрянодесантної бригади ЗСУ, за версією МВС, могла бути «розвідницею» перед закладанням вибухівки під авто вбитого 20 липня 2016 року журналіста Павла Шеремета. При цьому суд дозволив підозрюваній переїхати з Новомосковська Дніпропетровської області, де вона перебувала досі, у орендоване житло до Києва.

Серед тих, хто готовий був узяти на поруки Яну Дугарь, — народний депутат України, командир батальйону «Госпітальєри» УДА Яна Зінкевич, волонтерка Оксана Корчинська та віце-президент Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова (ПДМШ) Олександр Гагаєв.

Як наголошує захист Яни Дугарь, суд проігнорував алібі підзахисної. А саме довідки про те, що в час, коли було вбито Павла Шеремета, підозрювана працювала в 66-му шпиталі в Покровську, не покидаючи його. Проте прокурор вважає, що військова медсестра могла відлучатися з частини без контролю керівництва.

Адвокат Віталій Коломієць повідомив, що 13 січня знову подаватиме клопотання про зміну запобіжного заходу. Нагадаємо, напередодні того засідання Апеляційного суду Києва захист Яни Дугарь подав заяву до ДБР щодо незаконного притягнення завідомо невинної особи до відповідальності зі штучним створенням доказів обвинувачення. «Такий злочин передбачає кримінальну відповідальність — до 10 років позбавлення волі, і ми на цьому наполягатимемо», — наголошують юристи. Кажуть: докази, які наводить слідство проти «розвідниці» Дугарь, м’яко кажучи, непереконливі. Це і відсутність татуювання на руці дівчини (у Яни воно є давно) з наданого МВС «доказового» відео, і вирвані з контексту телефонні розмови, і те, що вона не знайома із Антоненком тощо.

Водночас іншого фігуранта в цій гучній справі сержанта ССО ЗСУ Андрія Антоненка (Ріффмастера) до суду з ізолятора того дня не доправили. Його адвокат заявив, що через відеозв’язок важко захищати клієнта, і засідання щодо обрання запобіжного заходу перенесли на сьогодні, 10 січня.

З історії питання

12 грудня 2019 року під час брифінгу у МВС України було заявлено про підозру в підриві журналіста Павла Шеремета дитячому хірургу, волонтерці Юлії Кузьменко, сержанту ССО, музиканту Андрію Антоненку, медсестрі Яні Дугарь, добровольцю Владиславу Грищенку та його дружині Інні Грищенко. За версією Нацполіції, основним мотивом скоєння злочину була спроба «дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні».