Станини для РПГ виготовив сільський умілець Володимир (другий ліворуч), праворуч від нього Денис і Людмила.

Ручним протитанковим гранатометом (РПГ) можна керувати на відстані. Ідея такого пристрою належить волонтеру з Вінниці Денису Романовському. Перші два з них він уже доставив бійцям на Донбас. Їздив разом з дружиною Людмилою. Вона за кермом, бо чоловік — незрячий.

Романовські також передали нашим захисникам модернізований безпілотник, що здатний нести на собі зброю. Нині збирають матеріали й кошти на створення автомобіля типу багі. Кажуть, така техніка вкрай потрібна бійцям. Один із тих, хто підтримує подружжя волонтерів, — народний депутат України Микола Кучер.

Окупанти називають карателем і шлють на телефон страшилки

— Ідея створення пристрою для РПГ виникла під час спілкування з бійцями в районі бойових дій, — розповідає Денис Романовський. — Утілити її було непросто. Без креслень, без розрахунків.. А де взяти гранати, щоб «приміряти» їх на місці розташування?..

Їм усе вдалося. Насамперед завдяки комунікабельності, особливо Дениса, і вмінню знаходити підхід до людей. Людмила завжди поруч з ним. Незрячий чоловік називає її своїми очима.

— Мій зір з’їла глаукома, — говорить Денис. — У дитинстві й молодості трохи бачив, було 30 відсотків зору, а потім темнота заступила світ. Якби мені очі, давно був би там, де багато моїх друзів.

Разом з дружиною працюють на Вінницькому підприємстві УТОС. Робота в них до обіду. Решту часу займаються волонтерськими справами.

Починаючи з 2015-го, Денис їздить на Донбас з гуманітарною допомогою.

— «Найніжніше» слово, яким називають мене в Інтернеті окупанти, це слово каратель, — говорить Денис. — А які страшилки на телефон надсилають, то тільки Люда їх бачить, від неї дізнаюся.

Майбутнє за пультом

— Зараз покажемо нашу новинку, — говорить Денис. — Володя, умілець на всі руки з одного із сіл, зробив дві перші станини для РПГ. Знайомі спеціалісти у Вінниці обладнали їх пультом для електричного керування. Простіше кажучи, тепер гранатометник може перебувати на відстані від гранатомета. Натиснув тумблер — вилетіла граната. Одна, дві або всі три разом. Пристрій на три гранати. Це збереже життя гранатометника, якщо одразу прилетить «отвєтка».

Це суперновинка. Тим часом її вже мають удосконалити.

Як пояснив співрозмовник, надалі станини обладнуватимуть засобами електронного, замість електричного керування. Тумблер замінять пультом. Таким, як використовують у засобах сигналізації.

За допомогою 4-канальної сигналізації можна буде здійснювати управління на відстані понад сто метрів від місця розташування РПГ на станині. Це дає ще більше шансів для гранатометника, він може в цей час перебувати в бліндажі чи в іншому укритті.

На спостережному посту бійці бачать, наприклад, що вийшла техніка чи жива сила, передають сигнал гранатометнику, він здійснює приціл, відходить на відстань — і, добрий вечір, сепари.

Цю фразу не раз повторював під час розмови волонтер. Її добре запам’ятав його товариш Володимир. Сільський умілець у своїй майстерні зварив металеву основу для кріплення РПГ. Обладнав механізм для повороту ліворуч-праворуч. Прилаштував спусковий механізм.

— Одночасно Володимир робить станини для різних типів кулеметів, — говорить Денис. — На його рахунку вже 43 такі пристрої. Починав з ремонту прострелених автомобілів, які ми привозили в його майстерню. Виконував зварювальні роботи. Чоловік старається, себе не шкодує, а треба було б. Бо він переніс інфаркт.

«Коршун» зі зброєю в зубах

Потреба в безпілотниках на передовій постійна. Так стверджує Романовський. Цього разу він доставив другий такий апарат. Бійці назвали літальний апарат «коршуном». Перший служив довго, але його підбили бойовики. 

Кошти на «коршуна» збирали в складчину. Свій внесок зробив вінницький молодіжний турклуб «Бідняжки», ще одне приватне підприємство, два депутати облради, Денис з дружиною виділили із сімейного бюджету 300 доларів. Планшет для керування вартістю тисяча доларів придбав народний депутат України Микола Кучер.

Знайомий інженер-електронник з Києва модернізував літальний апарат. За словами волонтера, безпілотник став шустріший. Нова, потужніша від заводської, лінза дає змогу розгледіти з висоти навіть комах.

— Важливо, що передбачили можливість встановлювати зброю, — каже волонтер. — Яку саме? Гранати, міни — усе, на що вистачить фантазії в саперів.

Зібрати гроші на багі допоможуть прибалти

Подружжя волонтерів Романовських ініціювало ще одну гарну справу — виготовлення автомобіля типу багі.

— Такі автомобілі є в багатьох арміях світу, — каже Денис. — Просять такий транспорт і наші бійці. Ось ми й замахнулися.

Ще раз кажу, Денис дуже комунікабельний. Завдяки такій рисі характеру вийшов на зв’язок з відомим волонтером з Литви на ім’я Йонас.

Той від початку війни на Донбасі допомагає нашим захисникам.

Пообіцяв вінницьким волонтерам передати автомобіль «Ауді», що стане, за словами Дениса, донором для виготовлення багі.

Кошти литовці збиратимуть під час марафону на підтримку наших захисників. Такий марафон Йонас проводить на литовському телебаченні. Відбувається він щороку з часу бойових дій на Донбасі. 

Частину металу, йдеться про безшовну трубу, вже закупили. Її виготовляє тільки одне підприємство в Дніпрі. Коштами у сумі тисяча доларів знову допоміг народний депутат Микола Кучер.

— Машину будемо робити на базі підприємства «Модуль» Вінницького національного технічного університету, — говорить Денис. — За справу погодився взятися волонтер, колишній автогонщик і фахівець-автомобіліст Юрій Берко, який уже зробив дві такі машини.

...У неблизьку дорогу на схід Денис вирушає разом з Людмилою. Вона за кермом. Жінка каже, спеціально пішла на курси водіїв, аби завжди бути поруч з чоловіком.

— Невже таку відстань, понад тисячу кілометрів в один кінець, проїдете за кермом? — запитую Людмилу.

— Самій важкувато, завжди хтось приєднується до нас, — каже жінка. — Цього разу їздив волонтер з Києва. По черзі кермували бусом.

Вінницька область.

Фото автора.