2016 рік. Акція «Живий ланцюг Соборності» у Києві на мосту Патона до Дня Злуки України.

 

Мапа-оберіг України, до вишивання якої долучилися понад 6000 людей.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України»).

Акт Злуки, урочисто проголошений 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві, увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України — Наддніпрянщини та Наддністрянщини об’єднатися в одну велику неподільну родину. Цей день увійшов в історію як основоположна подія для українського державотворення. Учасники народного віче на Софійській площі, прикрашеній, як і сусідні вулиці, синьо-жовтими прапорами і стрічками, портретами й бюстами Тараса Шевченка, старовинними гербами України й Галичини, і де зібралося духовенство з хоругвами, піхотні військові частини, артилерія і самострільні команди, котрі стали з усіх чотирьох боків площі, численні делегації та велика купа народу, зазначали, що усі присутні після того як зачитали Універсал УНР, який ще називається Акт Злуки, довго вигукували «Слава! Слава! Слава!»

Акт Злуки проголосив: «Однині во єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина, і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка».

— Ідея і витоки соборності сягають як мінімум XIX століття, — зазначає керівник наукового управління Українського інституту національної пам’яті Ярослав Файзулін. — Українська інтелігенція вже тоді наголошувала на єдності українських земель і 15-мільйонного українського народу. Наприкінці XIX століття ідея соборності стала наріжним каменем в ідеологічних деклараціях більшості українських партій та громадських організацій. Її, зокрема, на західних українських землях обстоювали діячі «Руської трійці», на Наддніпрянщині — Кирило-Мефодіївського братства, «Братства тарасівців».

Створена у 1891 році, ця таємна студентська організація у своїй програмі проголошувала: «Самостійна суверенна Україна: соборна і неподільна, від Сяну по Кубань, від Карпат по Кавказ».

Прагнення українського народу до єдності можна знайти в більш ранніх епохах. Наприклад, у «Топографічному описі Харківського намісництва» (виданий 1788 року) йдеться про народ, що проживає у трьох державах: Російській імперії (Лівобережжя і Слобожанщина), Речі Посполитій (Правобережжя) та в монархії Габсбургів (Галичина, Буковина і Закарпаття). У «Топографічному описі...» про українців сказано: «...Коли вони збираються для поклоніння в Київ зі сходу від Волги і Дону, із заходу з Галичини і Лодомерії і ближче до Києва прилеглих місць, дивляться один на одного не як на іншомовних, але як на представників єдиного роду... всі ці розпорошені земляки і донині зберігають синівську повагу до матері своїх давніх країв міста Києва».

Ідея єдності народу і неподільності етнічних земель закарбована і у відомій пісні на слова наддніпрянця Павла Чубинського та музику галичанина Михайла Вербицького (пізніше стала основою Гімну України), де є такі слова: «Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому».

— Реалізувати ідею соборності вдалося після постання УНР та ЗУНР, — зазначає історик.

Голова галицької делегації під час промови на Софійській площі 22 січня 1919 року Лев Бачинський сказав: «Бажаємо обновити національно-державну єдність нашого народу, що існувала за Володимира Великого та Ярослава Мудрого, — до якої стреміли наші великі гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та Іван Мазепа».

— Соборність та незалежність України є ключовими поняттями й нині, — каже Ярослав Файзулін.

Коли 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який підтримали українці на референдумі 1 грудня, насправді відбулося відновлення державної незалежності України. Ярослав Файзулін наголошує, що й сьогодні війна на Донбасі точиться саме за соборність і нашу незалежність.

— Цілісна Україна — це повернення окупованих Криму й окремих районів Донеччини та Луганщини, — наголошує історик.

До Дня Соборності та 101-ї річниці проголошення Акта Злуки Український інститут національної пам’яті проводить інформаційну кампанію «В єдності сила».