Так, комітет одностайно рекомендував парламенту прийняти за основу в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо визначення підслідності кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюють слідчі органи Державного бюро розслідувань), реєстр. № 2560.
Співавтор законопроекту Сергій Іонушас (фракція «Слуга народу») зауважив, що проєктом закону передбачається врегулювати розбіжності та неузгодженості між положеннями частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України та положеннями статті 5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань». Законопроектом доповнюється перелік посадовців, які в разі скоєння злочинів будуть підслідними ДБР. Зокрема, і народні депутати України, і Голова Верховної Ради.
Законопроєкт спричинив дискусію в підкомітеті та в робочій групі. Сергій Алєксєєв («ЄС») нагадав, що у грудні минулого року парламент ухвалив законопроєкт № 2260, який також регулює підслідність ДБР, проте його досі не підписав Президент. На думку депутата, новий законо-проект № 2560 є більш слушним, бо він регулює питання підслідності ДБР у КПК. Підкомітет рекомендував віднести до переліку підслідності ДБР усіх держслужбовців категорії «А».
Голова Комітету Денис Монастирський наголосив, що законопроєкт потрібно розглядати за повною процедурою, він має пройти всі читання. За його словами, дискусійними, зокрема, є положення проекту про розширення підслідності ДБР представниками місцевого самоврядування, адже це — тисячі людей. Відтак постане питання про збільшення чисельності та фінансування ДБР.
Проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (реєстр. № 2667) представив співавтор законопроекту Олександр Горенюк («СН»), депутат-мажоритарник від Одещини. Він розповів, що як народний депутат отримує тисячі звернень від мешканців багатоповерхівок та ОСББ щодо непередання документації на будинок колишніми утримувачами будинку — ЖЕКами чи керуючими компаніями. І виникає багато проблем: неможливо укласти договори про вивезення сміття, водо-, газо-, електро-, теплопостачання. За чинним законодавством усю документацію потрібно передати новоствореному ОСББ упродовж трьох місяців. А єдиний спосіб розв’язати конфлікт — через суд, що може тривати місяцями, а то й роками. Законопроект передбачає, що вся документація на будинок має бути передана до ОСББ упродовж п’яти днів, інакше — адміністративна відповідальність та штрафи від 50 до 100 або від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Право на складання протоколу надається правлінню ОСББ. Співавтор законопроекту Максим Бужанський («СН») зазначив, що потрібно передбачити і відповідальність ЖЕКу за передання документів, і керівництва ОСББ. Натомість Григорій Мамка («ОПЗЖ») висловив думку, що конфлікт між старим і новим керуючим — ЖЕКом і ОССБ — не вирішити санкціями чи штрафами. Поліція не хоче реагувати на такі конфлікти і складати протоколи, тож радить звертатися до суду. Зрештою, депутати зійшлися на думці, що законопроект потрібно доопрацювати.
Комітет вирішив на одному з наступних засідань заслухати питання про незаконну забудову у столиці — м. Києві, запросивши на засідання керівництво Нацполіції в м. Києві. Із такою пропозицією виступив член комітету народний депутат України Володимир Арешонков (ДГ «Довіра»). Адже у столиці побудовано низку житлових комплексів без належної технічної документації, а інвестори не можуть отримати право власності.
Голова Комітету Денис Монастирський запропонував запросити на це засідання також народних депутатів із Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
