Самовільно збудована дамба біля озера Рогозовате.
Озеро стало болотом
Заради персонального комфорту власників окремих вілл біля води у пониззі Дніпра під Херсоном знищують місця для нересту риби. І до цього нікому не має діла — хвилюються тільки рибалки. Активісти міської організації Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР) ще минулої зими виявили нелегальну греблю. Вона перегородила протоку, яка поєднувала дніпровську притоку — річку Кошову — із озером Рогозоватим, постачаючи туди свіжу воду й забезпечуючи вільний прохід риби та інших мешканців. Але хтось із власників будинків садівничого товариства організував спорудження дамби впоперек протоки, аби по ній могли вільно заїжджати машини просто до дворів. А для води залишили трубу жалюгідного діаметра у кількадесят сантиметрів, яка, до того ж, швидко замулилася. Отож рибі до природного нерестовища напередодні нересту шлях перекрили. А водойма потроху почала перетворюватися на сморідне болото, де привільно почуватимуться хіба що комарі.
Члени УТМР намагалися пояснити це власникам «фазенд» біля дамби, переконуючи тих у необхідності знесення незаконної споруди. Та усі їх аргументи й поради просто ігнорувалися. А дамба як стояла, так і стоїть. Рибалки зрозуміли, що самі нічого не вдіють, і почали звертатися до посадовців, котрі зобов’язані захищати навколишнє середовище і отримують за це гроші від громади. І одержали дуже показову для наших чиновників реакцію у вигляді відписок. Доля озера, що гине, нікого навіть не схвилювала!
Екологічний вандалізм покривають відписками
— Ще в січні цього року написали два листи про самовільно збудовану дамбу впоперек протоки до озера Рогозоватого — до дирекції Національного природного парку «Нижньодніпровський» та Державної екологічної інспекції
у Херсонській області. З екоінспекції жодної відповіді не надійшло взагалі, хоча терміни згідно із Законом України «Про звернення громадян» давно минули. З нацпарку відповів його директор Олексій Чачібая. Написав — цитую, що «не вдалося встановити, ким і коли проводилися роботи, які призвели до порушення цілісності ґрунту». Та пообіцяв отримати додаткову інформацію через Білозерську райдержадміністрацію. Але ж питання не в тому, чи звели дамбу до створення нацпарку, чи вже після. Потрібно притягнути винуватців до відповідальності, а споруду терміново демонтувати, аби до озера знову могла надходити річкова вода. Однак для цього ніхто не хоче й пальцем кивнути — у кращому випадку, тільки ухильні цидулки надсилають, — обурюється голова Херсонської міської організації УТМР Віктор Мельниченко.
Утім, дамба впоперек окремо взятої протоки — лише епізод у систематичному «наступі» на плавні, які є частиною природно-заповідного фонду України. Береги таких проток та малих річок обгороджують бетоном, і там бобрам чи видрам уже неможливо облаштовувати нори для виведення потомства. З того ж бетону й каміння зводять капітальні причали для приватних катерів і яхт. Одні господарі елітних маєтків копають собі протоки, аби зручніше було ледь не до самого ганку катеру підходити, інші їх, навпаки, перекопують, аби не заважали під’їзду на машині. Хто що хоче, те й робить! А влаштовувати п’яні гулянки та ґвалт у розпал нересту, коли раніше навіть церковні дзвони мовчали — тим уже нікого не здивуєш.
Усе через екологічну безграмотність і безкарність «господарів життя», котрим або все сходить з рук, або вони сплачують символічні штрафи. Це вже не разові випадки вседозволеності, а справжня система сваволі. Яка зашморгом стискається навколо пониззя Дніпра з «благословення» корумпованих чиновників та правоохоронців.
Херсон.
Фото надано Херсонською міською організацією УТМР.
