Менш як півроку залишилося до місцевих виборів-2020, які мають відбутися на новій територіальній основі.

Переформатування адміністративно-територіального устрою в Україні — реальність сучасних соціально-економічних перетворень, які спрямовані на досягнення позитивного ефекту в державному управлінні. Одним із пріоритетів дискусії з окресленого питання можна вважати економічну оцінку сучасного стану та визначення напрямів удосконалення управлінської діяльності органів місцевого самоврядування.

1 січня 2020 року набрав чинності Виборчий кодекс, а Закон України «Про місцеві вибори» практично втратив чинність. Апробувати Виборчий кодекс українці зможуть на місцевих виборах, які мають відбутися відповідно до Конституції 25 жовтня 2020 року.

Новий Виборчий кодекс частково вирішує питання округів без депутатів та партизації місцевих рад, але «відкритість виборчих партійних списків» експерти ставлять під сумнів. Відкритим залишається також питання обрахунку округів та виборців, адже децентралізаційні процеси ще тривають: розглядаються нові перспективні плани формування територій.

Цікавою, на наш погляд, є думка з цього питання Олексія Кучера, голови Харківської обласної державної адміністрації (на знімку).

— Олексію Володимировичу, уже восени цього року по всій Україні відбудуться місцеві вибори, які без перебільшення є чи не найобговорюванішою темою в Україні поряд з коронавірусом. Ваше ставлення до строків їх проведення та чи не буде зірвано виборчу кампанію.

— Аналізуючи ті чи інші політичні заяви, дії представників місцевих еліт протягом останніх місяців, як-то пряма чи непряма дискредитація політичних опонентів, усім відоме «гречкосійство», спекулювання на різних соціально важливих темах тощо, можна сміливо констатувати, що передвиборчі перегони розпочалися ще навесні.

Переконаний, заполітизованість процесу підготовки майбутніх виборів спричинена, з одного боку, невпевненістю окремих партійних вожаків у своєму успіху, а з другого — бажанням реваншу.

Але вони забувають, що вибори — це реальний інструмент народовладдя. Звичайно, інформування громадськості про свої плани, а відповідно й агітація, мають бути. Але розхитувати ситуацію, маніпулювати свідомістю нікому не дозволено.

Підтвердженням справжнього прагнення виконати взяті зобов’язання, а саме втілити в життя позиції ст. 5 Конституції України, є внесення Президентом Володимиром Зеленським на розгляд парламенту законопроекту про народовладдя через всеукраїнський референдум.

Верховна Рада підтримала ініціативу Президента.

Володимир Зеленський у законопроекті насамперед визначив чотири основні складові предмета всеукраїнського референдуму: затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції, вирішення питань загальнодержавного значення, питання зміни території як норми, що передбачена ст. 73 Конституції, та питання втрати чинності законом України або окремих його положень.

Водночас законопроект В. Зеленського передбачає запобіжники, які мають не допустити жодних маніпуляцій, пов’язаних зі зміною території України.

Тобто згаданий документ є достойною відповіддю Президента на всі недолугі потуги і спроби дестабілізувати ситуацію.

— Тож що на нас чекає восени та чи готова Україна і, зокрема, Харківщина, до виборів?

— Чутки поширюються зі швидкістю світла. Хтось аргументує неможливість їх проведення та необхідність перенесення через пандемію коронавірусу (як це, наприклад, відбулося в деяких інших країнах: президентські вибори перенесено в Польщі та Ісландії, парламентські — у Грузії та Литві, місцеві — в Іспанії, Франції, Великій Британії та Австрії). Слід зазначити, що в нашій державі жодних юридичних підстав для непроведення виборів наразі немає. Нерідко можна зустріти аргумент щодо несприятливої економічної ситуації. І нарешті, подейкують, що в перенесенні виборів зацікавлена сама влада, буцімто через низькі рейтинги.

Попри всю критику експертів та небайдужих щодо місцевих виборів в Україні є чітка позиція: місцевим виборам в Україні бути. Вони відбудуться відповідно до чинного законодавства України та згідно з Конституцією 25 жовтня 2020 року.

— Як ви вважаєте, чи на часі сьогодні запропоновані зміни у виборчому законодавстві та створення по всій країні об’єднаних територіальних громад?

— Децентралізація влади в Україні базується на запровадженні європейських цінностей щодо розвитку місцевої демократії, наділення територіальних громад повноваженнями та правом використання ресурсів, надання населенню якісних адміністративних послуг, що дасть змогу сформувати сучасну систему місцевого самоврядування, підвищити рівень економічного та соціального розвитку територій.

Реформа проведення децентралізації отримала суттєву підтримку громадськості України, особливо в регіонах. В Європейській хартії місцевого самоврядування зазначено, що дохідна база місцевих бюджетів має поповнюватися за рахунок місцевих податків і зборів, які місцева влада встановлює самостійно в межах владних повноважень. За умови максимально можливої мобілізації місцевих податків і зборів забезпечується фінансова стійкість та самостійність бюджетів ОТГ, раціональне використання наявного фіскального потенціалу територій, що сприяє поліпшенню рівня та якості надання послуг жителям громад. Фактично місцеві податки та збори слугують індикаторами ефективності управління фінансами ОТГ.

Зрозуміло, що розвиток ОТГ повинен узгоджуватися із загальною стратегією розвитку відповідної області для формування потужних конкурентоспроможних регіонів і їх вирівнювання в межах країни. На практиці ОТГ, які вписують свій розвиток у регіональні стратегії, мають змогу отримати фінансування з обласних бюджетів під програми регіонального розвитку.

— Але чи не впливатиме незавершеність реформи децентралізації на успішне проведення виборів у визначені строки?

— Слід зазначити, що Харківська обласна державна адміністрація робить усе можливе для вчасної реалізації всіх державних процесів. Станом на осінь 2019-го Харківська область за показниками децентралізації та об’єднання громад — на 15-му місці в Україні. Для активізації роботи створили Міжвідомчу регіональну робочу групу. Протягом кількох місяців провели консультації з усіма громадами, які мали суперечки щодо способів об’єднання, та вже 7 лютого область однією з перших подала на розгляд Кабінету Міністрів проєкт Перспективного плану формування територій громад, в якому ми наполягали саме на тій конфігурації проектних ОТГ, що було запропоновано до затвердження. Були певні труднощі, але врешті-решт Кабмін прийняв рішення на нашу користь.

Для успішного функціонування об’єднаних громад необхідно реалізувати наступний етап реформи — субрегіо-нальний, формування оптимізованих районів. Він у процесі — Кабінет Міністрів уже затвердив проєкт відповідної постанови парламенту, згідно з яким область буде поділено на сім районів, та надав його на розгляд профільного комітету Верховної Ради України. Тож тепер ми чекаємо відповідних пропозицій та висновків від народних депутатів. Упевнений, спільна командна робота регіонів Кабінету Міністрів та Верховної Ради України принесе свій позитивний результат, а отже сподіваюся, що до 25 жовтня реформу децентралізації буде завершено.

— Яка, на вашу думку, кінцева мета зміни виборчого законодавства?

— Оцінки сучасного стану та загальні характеристики напрямів розвитку об’єднаних територіальних громад в Україні в умовах становлення механізму децентралізації показали, що залежно від типу громади, пріоритетним напрямом їх розвитку має стати системне сприяння зростанню доходів громадян, пошук альтернативних способів підвищення зайнятості населення, а також поліпшення умов соціального захисту. Поряд із цим пріоритетним завданням місцевого самоврядування повинно бути організаційно-економічне і практичне сприяння раціональному використанню ресурсів та активів, зокрема землі, інфраструктури, об’єктів комунальної власності тощо.

Розмову вів Олег СУПРУН.

ДОСЬЕ «Голосу УкраЇни»

Олексій Кучер — народився 23 березня 1985 року в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області — український адвокат, політик, голова Харківської обласної державної адміністрації з 5 листопада 2019 року.

Закінчив Харківський національний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого. Адвокатську ліцензію отримав у 2011 році. Викладає у Вищій школі адвокатури. Наразі є здобувачем Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, працює над дисертаційним дослідженням.

У 2019 році був обраний народним депутатом дев’ятого скликання по 179-му округу від партії «Слуга народу». Член Комітету з питань правової політики, голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги.

До 2003 року професійно займався легкою атлетикою. Призер та переможець всеукраїнських та міжнародних змагань.

Одружений, має двох доньок.