Раніше, в умовах мирного, «довоєнного» життя, гарантування найважливіших прав і громадянських свобод Українською державою, згідно з Конституцією, сприймалося людьми як належне, тобто те, що саме собою апріорі розумілося. Адже ніхто не міг передбачити, що після російської агресії на сході України, розпочатої 2014 року, ці права доведеться виборювати, обстоювати й керуватися саме тими рішеннями та нормативними актами, що затверджені органами державної влади під Українським державним прапором. «В своїй хаті своя й правда...» Драматична й сповнена трагізму ситуація в Донецькій області, яку, як, зрештою, й сусідню Луганську, війна поділила лінією розмежування навпіл, стала того наочним підтвердженням.

— Людина здатна повною мірою усвідомити, що якісь її права порушені, коли на практиці вона з такими порушеннями зіткнеться. Це стосується й ситуації, коли громадянські права, яких позбавила жителів непідконтрольних територій сходу України російська окупація, українцям доводиться відновлювати ціною чималих зусиль, і лише у спосіб свого виїзду на територію, де майорить Український державний прапор, — розповідає заступниця начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Донецькій області Люцина Гудзенко (на знімку).

Україна є соціальною державою, принцип якої сформульований у ст. 3 Конституції: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю... Держава відповідає перед людиною за свою діяльність...». До 2014 року ця норма беззаперечно діяла в усіх містах на території Донецької області, зокрема й в окупованих нині Донецьку, Макіївці, Горлівці, Шахтарську, Єнакієвому, Дебальцевому, Сніжному...

Упродовж десятиліть, до 2014 року, в будь-якому місті Донецької та Луганської областей кожен міг вільно відвідати державний орган або іншу офіційну установу з метою реалізації своїх прав: на освіту, на медичне обслуговування, на соціальне й пенсійне забезпечення, на працю, на реєстрацію майнових прав... Але тепер на окупованих росіянами територіях такого державного органу немає, і для вирішення питань, що виникли, громадяни мають виїхати на підконтрольну українському уряду територію. Адже у містах і районах, що опинилися по інший бік лінії розмежування, органи державної влади, через вторгнення військ північного сусіда, позбавлені можливості здійснювати свої повноваження. І це наклало свій негативний відбиток передусім на повсякденне буття людей.

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, центральний офіс якого розташовується в Харкові, реалізує державну політику на території трьох областей — Харківської, Донецької та Луганської. До компетенції цієї структури належать питання державної реєстрації актів цивільного стану, у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері державної реєстрації юридичних та фізичних осіб — підприємців, держреєстрації громадських організацій та друкованих засобів масової інформації. Окрім того, міжрегіональне управління забезпечує реалізацію державної політики у сфері нотаріату та у сфері примусового виконання рішень.

— Усі ці завдання, що входять до кола компетенції Міністерства юстиції й реалізації державної політики, невід’ємно пов’язані з правами громадян, — наголошує Люцина Гудзенко. — Саме тут, на підконтрольній території Донецької області, ми особливо часто стикаємося з проблемами внутрішньо переміщених осіб, а також жителів непідконтрольних територій, які звертаються для вирішення питань, пов’язаних з реалізацією їхніх конституційних прав і свобод.

Підконтрольна владі частина Донецької області впродовж усіх шести років, що точиться війна на сході, належить до регіонів з особливо гострою й напруженою ситуацією щодо прийому вимушених переселенців, яких тут зареєстровано майже 500 тисяч, розв’язання житлових проблем — з огляду як на перенаселеність міст після 2014 року, так і на руйнування, завдані у прифронтовій зоні обстрілами російських найманців, а також щодо працевлаштування й створення робочих місць — через економічні проблеми територій, на яких досі залишає свій відбиток війна...

Жителі окупованих міст і селищ Донецької області найчастіше виїжджають на підконтрольну територію, долаючи КПВВ, насамперед для врегулювання питань державної реєстрації актів цивільного стану або повторного отримання документів. І надто великий пласт актуальних для них проблем жителі ОРДЛО змушені сьогодні вирішувати саме через судові інстанції. На підставі рішень суду в Донецькій області щороку реєструється майже третина народжень та понад чверть смертей.

Так, у 2018 році на Донеччині зареєстровано 15 966 народжень, з них 4 570 реєстрацій здійснено на підставі рішення суду. А з 40 174 реєстрацій смертей органами РАЦС на підставі рішень суду здійснено 9 098.

Приблизно така само тенденція зберігалася і в 2019 році, коли було зареєстровано 14 753 народження, і з них 4 358 — на підставі рішення суду. Із 41 087 реєстрацій смертей на підставі рішень суду здійснено 11 581.

Причиною такого неймовірного навантаження на місцеві суди є те, що свідоцтва про народження, як і свідоцтва про смерть, видані на бланках так званих «адміністрацій» ОРДЛО, годяться для прийняття їх як докази лише судами...
Через ускладнення простих і звичних до 2014 року процедур змушені тепер працювати з особливим навантаженням відділи державної реєстрації актів цивільного стану в Краматорську, Слов’янську та Бахмуті, а також відділи державної реєстрації актів цивільного стану Маріуполя.

Кілька років тому Міністерство юстиції України запровадило пілотний проект «Шлюб за добу», що дає змогу нареченим зареєструвати шлюб без додержання місячного строку для державної реєстрації шлюбу. Під час реалізації проекту на підконтрольній частині Донеччини врахували фактор перетину громадянами лінії розмежування. Зокрема, до проекту долучили ті відділи державної реєстрації актів цивільного стану, що розташовані в безпосередній близькості до непідконтрольної території. Це Волноваха, Маріуполь, Бахмут, Покровськ та Лиман.

— Майже 70 відсотків пар, які реєструють шлюб у рамках проекту «Шлюб за добу», — це мешканці територій, які не підконтрольні українській владі, — наголосила Люцина Гудзенко. — Але той факт, що громадяни прибувають для державної реєстрації на територію України, для нас є добрим знаком, який свідчить: мешканці не дуже довіряють документам, виданим на території, яка тимчасово не контролюється українською владою.

Карантинні обмеження, що діють з березня нинішнього року, додали проблем щодо перетину громадянами лінії розмежування. І це також наклало низку додаткових складнощів у питаннях реалізації людьми їхніх прав.

Не забуваймо: у не підконтрольній владі частині області залишаються люди пенсійного віку, які через неміч або з якихось інших причин не можуть виїхати на вільну Донеччину для відновлення виплати їм пенсій. Залишається також проблема пошкоджених обстрілами житлових будинків, коли люди залишилися без даху над головою внаслідок збройного протистояння. Відкритими й нерозв’язаними досі є проблеми медичного обслуговування та отримання освіти... Безліч питань, за якими — долі сотень тисяч людей! І Українська держава невпинно рухається в напрямі вирішення найскладніших і найгостріших питань, що виникли у зв’язку з конфліктом на сході України.

— Не є секретом, що частина мешканців ОРДЛО обзавелися другим паспортом — російським. Чи діють на сьогодні в Україні обмеження щодо таких осіб, коли вони звертаються до офіційних інстанцій, намагаючись вирішити свої питання як громадяни України? — запитую представницю Мін’юсту в Донецькій області.

— По-перше, такі особи перетинають лінію розмежування та в’їжджають на підконтрольну територію як громадяни України, — зазначає Люцина Гудзенко. — По-друге, у нас немає жодної інформації щодо отримання ними паспортів інших держав, зокрема Росії. Тому згідно з чинним законодавством вони реалізують свої права як громадяни України...

Відзначаючи 28 червня День Конституції України, ми знаємо, що Основний Закон, за яким живе з 1996 року Українська держава, є наймолодшою Конституцією на пострадянському просторі. А міжнародне співтовариство саме Конституцію України визнало ще й однією з найдемократичніших у світі. Сьогодні, в час болючих для нашої країни випробувань, ці демократичні цінності проходять надто важку повірку щодо їх життєздатності. І головний здобуток 24-річного життя країни та її народу за Конституцією полягає в тому, що конституційний лад Української держави історично відбувся. Україна вистояла, її волелюбний народ мужньо бореться й продовжує долати свій унікальний, Богом даний шлях.

Донецька область.

Фото надано Люциною Гудзенко.