Найцікавіший сценарій розгортатиметься, якщо участь у перегонах візьмуть Андрій Садовий і Олег Синютка. Поки що обидві команди зайняли позицію очікування і не роблять голосних заяв, хоча соціологія свідчить, що ці претенденти входять у трійку найрейтинговіших кандидатів.

Нинішній очільник Андрій Садовий ще недавно заявляв, що міська ратуша вже не становить для нього інтересу. Він тричі підряд успішно вигравав вибори міського голови, а нині йому стало тісно у львівських рамках. Як заявив голова обласної ради Олександр Ганущин, Андрію Івановичу вже нецікаво у Львові: «Він замучився бути міським головою. Він перегорів містом». На початку жовтня 2018 року на зустрічі з молодіжними організаціями Андрій Садовий заявляв, що не висуватиметься на посаду міського голови, тоді у нього були президентські амбіції.

Та протягом останніх двох років ситуація навколо А. Садового кардинально змінилася. Партія «Самопоміч» втратила високий рейтинг. Міському голові не запропонували високої посади у столиці. Йому не залишається іншого вибору, як учетверте позмагатися за посаду. Але на перешкоді стає одна серйозна проблема. За три каденції Андрій Садовий не розв’язав сміттєву проблему. Нині він переконує, що йому заважали, і закликає на допомогу народних депутатів, щоб розслідувати сміттєву історію навколо Грибовичів. Це вже стає схоже на передвиборну технологію: перевести стрілки на інших. Висновок експертів, заяви прокуратури області свідчать, що Грибовицьке сміттєзвалище загорілося через неправильну експлуатацію. Ця тема нині — найболючіша для Андрія Садового.

Масовий туризм, розвиток ІТ-технологій — це чудово, це модно, це нові віяння в житті Львова, але на цьому конику вчетверте до міської ратуші не стрибнеш. Ці галузі в сегменті економіки займають до десяти відсотків.

І ось тут серйозну конкуренцію може скласти колишній голова Львівської ОДА, а нині народний депутат Олег Синютка. За чотири роки роботи на посаді очільника області він залишив після себе 242 нові виробництва й 1700 кілометрів відремонтованих доріг. Проекти «Два нові виробництва щомісяця і «Митний експеримент для доріг» виявилися найуспішнішими за всі роки Незалежності. Зрештою, Олег Синютка працював заступником міського голови Львова, знає проблеми міста, і він частково розв’язав сміттєву проблему, коли місто задихалося від переповнених сміттєвих майданчиків. Домовився з райцентрами і сусідніми областями, які стали приймати зі Львова тверді відходи.

Андрієві Садовому було складно домовитися і з навколишніми населеними пунктами, коли створювали Львівську ОТГ. Замість ефективного діалогу він зробив ставку на центр, який підтримав проект «Великий Львів». Інакше такі населені пункти, як Брюховичі, Винники, стали б самостійними гравцями під час децентралізації.

Найвигідніший конкурент для Андрія Садового — це Руслан Кошулинський, один із лідерів ВО «Свобода», колишній за-ступник голови Верховної Ради України. Він не вперше змагається за посаду міського голови, має позитивний імідж у Львові і свого виборця. У перший рік російсько-української війни Руслан Кошулинський пішов добровольцем до війська, служив старшим сержантом в артилерії. Нині він робить ставку на малий і середній бізнес, брав участь в акціях протесту підприємців, виступав з різкими заявами. Андрій Садовий уже перемагав Руслана Кошулинського на виборах, обидва асоціюються як учорашні політики, тому це дуже вигідний тандем.

Якщо вірити соціологічним опитуванням, серед кандидатів другого ешелону з найбільшим рейтингом називають народного депутата попереднього скликання Ігоря Васюника, колишнього заступника голови обласної ради Володимира Гірняка та низку інших політиків і бізнесменів. Один став відомий завдяки тому, що обіцяє жителям Львова безплатний транспорт, а інший — що на останніх парламентських виборах склав серйозну конкуренцію народному депутату Ярославу Дубневичу, після чого втратив посаду заступника голови обласної ради.

Серед партій на виборах до місцевих рад ще недавно найбільші шанси мали «Європейська солідарність» та «Самопоміч». Їм у спину дихав «Голос». Але останні події на регіональному рівні можуть дещо змінити розстановку сил. І для цього є кілька причин.

По-перше, обласну організацію партії «Слуги народу» очолив голова облдержадміністрації Максим Козицький, який прийшов до влади з бізнесу. Його компанії справно платили податки, а працівники мали високі зарплати. Авторитетний політик може істотно вплинути на рейтинг партії. «Я спілкувався з Президентом, з лідерами партії й повністю поділяю їхнє бачення на розвиток країни: здоровий прагматизм, мінімум популізму, закон понад усе. І тому я ухвалив рішення влитися в партію «Слуга народу» та очолити процес її творення на Львівщині», — прокоментував своє рішення Максим Козицький.

По-друге, два народні депутати з Львівщини — Тарас Батенко і Ярослав Дубневич — створили нову партію «За майбутнє». Ще раніше Тарас Батенко заявляв про намір балотуватися на міського голову Львова. Ймовірно, це лише технологія, щоб підтримати своїх однопартійців на виборах.

За оцінками експертів, від виборів на Львівщині в умовах децентралізації очікують насамперед зміни регіональних еліт, що місцева влада стане ближче до людей. Виборець надасть перевагу тим кандидатам, які заявили про себе конкретними справами, а не обіцянками. Щедро фінансовані проекти під одні вибори, що спостерігали минулими роками, нині не мають шансів на успіх. Це продемонстрували й минулі парламентські вибори, коли представники олігархічних кланів зазнали нищівної поразки, а окремі їх представники здобули поодинокі мандати в депресивних, віддалених аграрних районах. Вони вкладали власні кошти в соціальні проекти та в підтримку найбідніших верств населення. Тепер проект «подачки» не спрацює та й мандат уже не рятує від кримінальних переслідувань, адже закон повинен бути один для всіх.

Львів.