У цьому самому Чорному лісі базується військова частина — знаменитий 62-й артилерійський склад. Усім відомий і залізничний вузол — станція Чорноліська, яка зв’язує дорогу на південь, до Миколаєва та Одеси (два різні маршрути), зі східним напрямом (на Харків) та північним, київським... На тому загальні відомості про Богданівку закінчуються. А вона тим часом живе не лише пікніками і переймається не тільки проблемами військових чи залізничників...
...На фінальному етапі об’єднання громада готується до формування спільної території із Суботцями (в якості центрального населеного пункту). Сільським головою Анатолієм Іващуком (на знімку) пропонувався альтернативний проект нового адміністративного устрою, але сусіди, передусім Цибулеве й Трепівка, не пристали на його пропозицію. Утім, як підкреслює Анатолій Олексійович, зберегти «титул» для Богданівки не було головною метою, важливіше — не згаяти час і не втратити шанс укласти такий алгоритм самоврядування, який дасть змогу ефективно працювати комунальному господарству, соціальному сектору і всьому приватному бізнесу майбутньої ОТГ...
Богданівська сільрада (на знімку) — не найчисленніша в Знам’янському районі, але сама центральна садиба має більше населення, ніж Дмитрівка чи Суботці. При цьому її жителі давно і звично користуються майже таким само «пакетом» цивілізаційних послуг, як і місто поряд. Приміром, тутешні школярі (у селі дві ЗОШ, де загалом навчаються понад п’ятсот учнів, одна з них — опорна) відвідують музичну школу (156 осіб), спортивні та самодіяльні аматорські гуртки. Мешканці лікуються в амбулаторії, скупляються в магазинах, серед яких є й мережеві торговельні точки («Черняхівські ковбаси», «Файномаркет») і такі, що належать місцевим підприємцям. Понад сто діток батьки водять у дитячі садочки. Їх у селі також два.
Не по-державницьки
Донедавна й поштових відділень було стільки ж, але в результаті так званої оптимізації пошти (цікаво, хтось ще вірить у логічність такого кроку?) одне скоротили. Так само «оптимізував» своє відділення (разом із суботцівським та дмитрівським) Ощадбанк.
«Ми опиралися, як могли, — жалкує за втраченим сервісом сільський голова. — Не погодилися, коли нас намагалися переконати в тому, що відділення банку нерентабельне. Як можна називати біле чорним? Щоб скорочення мало логічний вигляд, вони порівняли дані за відповідний період минулого року й нинішнього. Тільки за цей рік вибрали ті дні січня-лютого, коли працівниця Ощадбанку була у відпустці. Я по-просив, відправити з центрального офісу інспектора, щоб той побачив черги платників у відділенні. Вони цього не зробили. Ощадбанк, як державна установа, мав би нести якусь соціальну відповідальність за свої дії. Нині комунальні платежі від Богданівки доставляє... «Нова пошта». 15 гривень за платіжку — це дешевше, ніж квиток на автобус у Знам’янку й назад. Тим часом користуємося банкоматом Приватбанку й просимо в керівників цієї установи, щоб вони розмістили тут своє відділення...
Стоматологу — зарплату, лікарні — ремонт...
Сільський голова каже, що дуже прикро втрачати завойовані (в якомусь напрямі) позиції. Він щиро переймається цими підрахунками: «здобуто-втрачено», «наблизилися до комфорту — відкотилися на позицію» тощо. Якщо для деяких населених пунктів увійти в нову ОТГ означає просто змінити прописку, то для Богданівки це рішення — історичне.
«Опираючись на власний матеріальний ресурс — податок із доходів фізичних осіб, медичну та освітню субвенції — ми могли б планувати своє майбутнє, — каже Анатолій Олексійович. — Але адмінреформа має бути завершена. Це не обговорюється. Як, здавалося б, не обговорюються й питання мотивації населених пунктів в процесі об’єднання. Іншими словами, людям має бути комфортно й вигідно жити разом. Є в нашому селі будинок культури, музична школа, амбулаторія тощо. Усі ці послуги ми зобов’язані зберегти. А якщо території об’єднуються, а назавтра нова влада вже приймає рішення про скорочення людей, то кому потрібне таке самоврядування?!»
...Пріоритетним для Богданівки питанням є функціонування амбулаторії. Село зі свого бюджету навіть спрямовувало кошти на оплату праці стоматолога й медсестри, асистента дантиста. Ціна питання — 300 тисяч гривень на рік. За 200 тисяч громада придбала аналізатор і фінансує зарплату лаборанту. Попри те, що сімейний лікар, котра уклала з мешканцями поточні декларації, перейшла на роботу в Знам’янську міську лікарню, амбулаторія працює. А ще Богданівка сподівається залучити молодих фахівців. Для цього вже сьогодні перебудовує й ремонтує старе приміщення аптеки під житло для лікарів. До речі, саму амбулаторію нещодавно також відремонтували.
«Якщо медики приїдуть, ми визначимо для них розмір підйомних і щомісячної доплати до заробітної плати з сільського бюджету, — голова впевнений, що велике село поряд із містом, з чудовою екологією тощо привабить хороших людей і гарних спеціалістів.
Є й невідкладні завдання. Одне з таких — будівництво нової свердловини замість тієї, що вийшла з ладу. Нині 250 абонентів, а також школа й дитячий садочок, залишилися на зневодненій трубі. Воду людям підвозять, а тим часом шукають кошти на весь комплекс ремонтних робіт. Питання це за один день не вирішити, а терпіння людей, вочевидь, швидко тане на спекотному літньому сонці...
Ще одне важливе для комфорту мешканців завдання — забезпечити вивезення й утилізацію побутових відходів. Анатолій Олексійович навіть склав план і порахував, скільки коштуватиме проект «Чисте село». У кошторисі — вартість переробної лінії, сміттєвозів, будівництво майданчика для сміття, контейнерів у кожен двір тощо... Ідеться про доволі скромну суму. Тисячі українських ділків від бізнесу і влади «з’їдають рябчиків» на суму в рази більшу (кожен)...
Село проживає свій день, плануючи завтрашній і коригуючи наслідки вчорашнього. Активній Богданівці важливо не закиснути в новій компанії. Змінивши підпорядкування, залишити за собою право голосу, підкріплене фінансовими ресурсами на розвиток території, напрацюваннями та ідеями.
Фото Івана КОРЗУНА.
