Люди хочуть знати, скільки нерозпайованої землі залишилося в околицях населеного пункту, де вони мешкають і планують жити в майбутньому, ще до того, як буде створено об’єднану територіальну громаду з центром у Новгородці. У багатьох із них, крім клаптика городу біля будинку, немає більше жодної сотки. Натомість колись сільрада отримала в спадщину від колгоспу чимало земель запасу. По суті, це не просто землі, а запорука стабільного життя наступних поколінь жителів. Але ті, хто управляли «депозитом» (і цим, і в інших селах — бо хитрували всюди однаково), чомусь поступово забували, що в їхніх руках — колективний матеріальний ресурс...
— Із цього року закінчується термін оренди земель запасу та резерву (сільської ради) різними підприємствами, — розповідає депутат Інгуло-Кам’янської сільради Олександр Борщов. — Було б справедливо, якби після завершення договорів земля ділилася між малоземельними, безземельними, тими, хто має право на клапоть чорнозему для ведення господарства. Тоді б і люди перестали виїжджати з села, і багатьом безробітним було б за що жити. Крім того, є землі, які виділялися під пасовища — це комунальна власність. Яка площа цих угідь, хто ними користується?.. Відповідей на ці питання громаді не дають. Тобто, ми йдемо в ОТГ, а чіткої інформації щодо свого земельного потенціалу люди не мають. Тим паче, не знатимуть усієї правди після осінніх виборів.
— На землю в нашому селі уже претендують якісь люди з міста, а ми навіть толком не знаємо, скільки потенційно є вільної землі.
Найобразливіше, що ми, проживши тут життя, почуваємося безправними, — каже мешканка Інгуло-Кам’янки Світлана Онищук. — Сільська рада від нас закрилася.
Чого боїться інгуло-кам’янська влада включно із землевпорядником? Чому грає в мовчанку місцева фермерська еліта? Здається, настав час поцікавитися цими питаннями. І, мабуть, не лише в управлінні Держ-геокадастру...
Кіровоградська область.
Фото Івана КОРЗУНА.
