Колись занедбані береги — тепер справжня окраса.
Уявімо ситуацію. Ви сплавляєтеся Дністром. Лежите на плоту чи гребете у човні, споглядаєте безхмарну синяву неба, раз-по-раз перекреслену крилами птахів. Вслухаєтеся в їхній спів. Насолоджуєтеся відблиском сонця у тихій воді, навколишніми берегами Дністровського каньйону. Відчуття — наче перемістилися десь у парк юрського періоду. Але така подорож не може тривати вічно. Треба пришвартуватися до берега. І тут на туристів часто чекають неприємні несподіванки.
Після червневої повені Дністер уже повернувся у своє звичне русло. Та велика вода залишила по собі «подарунки» у вигляді замулених корявих гілок, нанесеного сміття. Воно зачепилося за прибережні корчі. Пластикові пляшки вщент встелили виярки. Пакети розвіваються на кущах, як парашути.
Увесь цей непотріб потрапив на береги не тільки із верхів’я річки. Його нанесли численні потоки зі схилів Дністра. Все, що туди поскидали за рік мешканці навколишніх сіл, сповзло вниз разом із намулом та вирваними із коренем кущами.
Ця проблема не перший рік турбує екологів та громадських активістів. Ще 2012 року засновник громадської організації «Золоте Руно» Сергій Дідич (відомий опісля як активний майданівець та Герой Небесної Сотні) зорганізував молодь до прибирання берегів. Нині його працю продовжує Михайло Ковтун, директор Дністровського регіонального ландшафтного парку імені Сергія Дідича.
«Одним із напрямів діяльності адміністрації парку є просвітницька робота в громадах, сприяння екологічній діяльності сільських рад. Сміття в парку та припаркових територіях прибираємо разом з активістами та навіть туристами, організовуємо такі екостежки. Однак вічно так тривати не може. Спільно з громадською організацією «Гірський рятувальний центр» прагнемо навчити культури сортування та переробки пластику. Шукаємо механізми, щоб підприємцям було вигідно приїжджати до сіл і забирати пресовані пляшки та інший пластиковий непотріб. Плануємо запустити лінію з переробки пластику на вуличні меблі: лавки, столи, огорожі для клумб тощо. Спільно вже зібрали майже 40 тисяч гривень для придбання преса. Кожна людина може стати фундатором цього проекту, долучитися через електронну платформу https://biggggidea. com/project/majsternya-pererobki-plastiku-ecoreactive. Залишилося ще два місяці, тож за цей час необхідні 90 тисяч гривень наберемо. Крім того, фонд «Відродження» по-двоїть зібрану суму. Такий цікавий проект стимулює», — розповів Михайло Ковтун.
Таке соціальне підприємництво має об’єднати громади. Головне — запустити процес. Бо в містах сортувати сміття легше. А як переконати в цьому мешканців невеличкого, віддаленого від цивілізації населеного пункту? Не знаходять іншого шляху позбутися непотребу, як тишком-нишком винести його десь у яр чи лісок. Михайло Ковтун каже, що між населеними пунктами проведуть конкурс. Хто більше заготує пластику, той отримає із уже переробленої сировини цікаві інсталяції.
Важливо донести, що привабливість придністерських територій для туристів має й економічну складову. Що більше майданчиків для зупинки учасників сплавів, то активніше вони тут відпочиватимуть. Якщо місцеві громади запропонують охочим до нового мандрівникам якісь цікавості — історичні храми чи легенди, — та ще й пригостять якимись місцевими смаколиками, такі атракції приваблять ще більше.
І таких прикладів уздовж Дністра є чимало. Згадаймо равликову ферму в селі Копачинцях Городенківського району. В селі Новий Мартинів Галицького району нещодавно відкрили історично-релігійний центр «Гора над Дністром». Над річкою возвеличуються сакральні інсталяції. Є тут альпінарії, сад зі згадуваними в Біблії деревами. Задумали ще в 2015 році тут, на горі, створити Хресну дорогу. А згодом поєднали релігійну й туристичну складові, залучили проектні кошти із обласного та районного бюджетів. Сусідня Бовшівська сільська рада виділила субвенцію на цей проект — екологічні кошти. За них здійснили заходи з водовідведення, озеленення території та благоустрою. Адже об’єкт важливий для всього краю.
Сільський голова Михайло Кропельницький каже, що це надихнуло громаду, на будівництві працювали всім селом. Упорядкували навколишню територію, береги Дністра. Мають намір створити тут повноцінну рекреаційну зону, з літнім табором для дітей, кафе, іншими принадами. Щоб туристи, які часто сплавляються річкою, мали причину зупинитися тут. А головне — затриматися надовго, щоб і селу була користь від туристичної діяльності.
Івано-Франківська область.
Фото Оксани МУХІНОЇ.
