Відомий російський історик, дослідник місць поховань жертв політичних репресій Юрій Дмитрієв (на знімку), який присвятив своє життя пошуку місць масових розстрілів в’язнів ГУЛАГу та їхніх імен, 22 липня рішенням Петрозаводського міського суду Республіки Карелія засуджений до 3,5 року суворого режиму.

Вирок суду вже за другим сфальшованим звинуваченням однодумці в’язня совісті назвали вироком всій судовій системі сучасної Росії.

Міністр закордонних справ України і віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що вирок Юрію Дмитрієву — це війна з правдою про історію України у складі СРСР.

«Три з половиною роки російська держава воювала із 64-річним істориком Юрієм Дмитрієвим… Це була б війна суто з правдою російської історії, але Юрій Дмитрієв досліджував сталінський Великий терор і відкрив світові страшну таємницю Сандармоху. Урочища, в якому за наказом Сталіна протягом лише одного тижня восени 1937 року знищили тисячі політв’язнів. Серед них були сотні українців. Там скосили наших найкращих, українське Розстріляне відродження. Тому цей вирок безпосередньо стосується і нас — це війна з правдою про історію України у складі СРСР», — наголошує очільник МЗС. «Юрій Дмитрієв є жертвою прагнення російської держави затоптати історичну пам’ять і тих, хто її береже. Результат буде протилежним. Ще більше людей захочуть довідатися правду. І не лише про Дмитрієва, а й про те, що він знайшов у землі та в архівах», — зазначає Дмитро Кулеба.

Наприкінці 1990-х років голова Карельського відділення російського «Меморіалу» разом з іншими пошуковцями знайшов засекречене урочище Сандармох, де, за різними даними, в сосновому лісі закопано від
7 до 9 тисяч закатованих НКВС будівників Біломорканалу, в’язнів Соловецького табору і просто «неблагонадійних» місцевих мешканців – карелів, вепсів, фінів. У так званому Соловецькому етапі, розстріляному тут на честь 20-річчя Жовтневої революції, було і 290 українців, серед яких митці й інтелектуали Лесь Курбас, Антін Крушельницький, Микола Зеров, Мирослав Ірчан, Марко Вороний…

Рік за роком Юрій Дмитрієв шукав в архівах імена жертв сталінських репресій. З небуття йому вдалося повернути 70 тисяч закатованих, у тому числі й 15 тисяч українців. Дослідник вів наполегливий пошук не тільки жертв, а й їхніх катів — він був переконаний, що суспільство має знати імена тих, хто заарештовував невинних людей, допитував, вів етапом, калічив і катував на лісоповалах і «стройках вєка», розстрілював. Каральні органи не могли такого пробачити, що й продемонстрували, примусивши прибрати з напису на меморіальному камені, встановленому неподалік села Повєнєц, «Тут в урочищі Сандармох, місці масових розстрілів, з 1934 по 1941 рік вбиті катами НКВС більше 7 тисяч ні в чому невинних людей: мешканців Карелії, ув’язнених і спецпоселенців Белтбаглагу, в’язнів Соловецької тюрми» слова «катів НКВС».

У 2013 році зібрані матеріали дослідник, усвідомлюючи, що вони можуть потрапити в руки продовжувачів справи Сталіна і будуть знищені, передав журналісту, громадському діячеві з Хмельницького Богдану Теленьку, який на їх основі підготував та в 2017 році видав книгу «Соловецький мартиролог Поділля». До видання ввійшло майже 4,7 тисячі імен закатованих у таборах вихідців із сучасної Хмельницької області.

— Загалом в архіві Юрія Дмитрієва зібрано короткі відомості з так званих «літерних справ» — конкретні дані про репресованих: їхні прізвища, стислі біографічні дані згідно з анкетами справ, з яких ми дізнаємося про місце народження, дату незаконних рішень відповідних територіальних радянських каральних органів чи посадових осіб ОГПУ НКВС, які стали підставою для їх репресій і заслання, — каже Богдан Теленько. — Відомості, які містяться в цьому дослідженні, як, власне, й весь архів, загалом належить до таємниць уже сучасних архівів російської ФСБ, що отримала їх у спадок від ЧК-ГПУ-НКВД-МГБ-КГБ. Секретність у тому, що радянські спецслужби ще в 1950-х — 1960-х роках, вже після смерті Сталіна та в період Хрущовської відлиги, свідомо фальсифікували відомості про загиблих і причини їхньої смерті.

Богдан Теленько продовжує працювати з архівними матеріалами Юрія Дмитрієва і готує до друку нові мартирологи репресованих сталінським режимом вихідців з Київської, Житомирської та інших областей.

Фото автора.