Навіть в ізоляторі не всі затримані перебувають у рівних умовах. Це засвідчила перевірка, яку в Хмельницькому слідчому ізоляторі та медичній частині Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України провели представники секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини разом із регіональним координатором взаємодії з громадськістю. Зробили це повторно, аби переконатися, що попередні порушення були усунуті, і як тепер дотримуються права тих, хто перебуває в місцях несвободи.

Перевіряючих зацікавив експеримент, запроваджений в закладі в травні і стосується надання платних послуг тим, хто взятий під варту. Йдеться насамперед про облаштування камер, в яких є побутові електроприбори, встановлена невеличка кухня, є окремий санвузол і душ. Такі приміщення можуть стати зразком того, якими повинні бути умови для тих, хто позбавлений волі.

Та з’ясувалось, що такі «люкс»-умови доступні далеко не всім. І не тільки через те, що коштують недешево і не у всякого ув’язненого знайдеться змога заплатити за зручності та комфорт. А ще й через те, що такі камери, а їх дві, призначені лише для ув’язнених чоловіків. А от жінки та неповнолітні, котрі потрапляють до ізолятора, претендувати на комфортні місця не можуть.

Карантин додав проблем, а водночас і порушень щодо тих, хто утримується в загальних камерах. Через тимчасове припинення етапування ув’язнених камери були переповнені. В результаті ті, хто вперше притягнутий до відповідальності, опинився разом із тими, хто вже раніше відбував покарання, хоча Кримінально-виконавчий кодекс України передбачає, що такі особи мають бути відокремлені один від одного.

Що ж до надання медичної допомоги утримуваним, то й тут не обійшлось без порушень. Перевіряльники зафіксували факти, коли хворим взагалі не надавались певні види медичної допомоги. Зокрема йдеться про стоматологічні послуги. Не лікували і не пломбували зуби через те, що не було необхідних стоматологічних матеріалів. Тож замість лікування пропонувався один вихід — видалення.

Крім того, ув’язнені та засуджені не могли отримувати медичну допомогу в закладах охорони здоров’я МОЗ України, як передбачено законодавством. Сталось це через те, що попередньо з лікувальними закладами не були укладені договори про оплату консультативних послуг. У результаті ув’язнені навіть за гострої потреби не могли скористатись допомогою таких спеціалістів, як ендокринологи, кардіологи, функціональні діагности та інших.

Вони поскаржились перевіряльникам і на те, що порушуються їх права на правову допомогу. Розповіли, що не можуть скористатись послугами адвокатів із центру надання безоплатної вторинної допомоги.

Причиною багатьох цих порушень стало те, що сам слідчий ізолятор переживає проблеми із належним фінансуванням.

Після перевірки у секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини дійшли висновку, що Міністерство юстиції України не вжило необхідних заходів, щоб привести умови тримання ув’язнених та засуджених у відповідність до вимог чинного законодавства та міжнародних стандартів.

Хмельницька область.

Фото секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.