При цьому незалежність України беззаперечно підтримують у всіх регіонах держави всі вікові категорії. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування громадської думки «Україні — 29. Де ми зараз та куди прямуємо?», проведеного спільно Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва і соціологічною службою Центру Разумкова.

Водночас соціологи звернули увагу на те, що чим молодші респонденти — тим більше серед них прихильників незалежності. Також серед молоді переважають оптимісти, які переконані, що життя українців за 25—30 років стане краще. А загалом таке переконання поділяють 40% опитаних.

Окрім того, абсолютна більшість (70%) хоче будувати своє майбутнє життя в Україні. Шукати щастя деінде воліє лише 19%. Одночасно більше половини взагалі не задумувалися над тим, аби виїхати з України за кордон, та збираються жити й працювати тут. А ті, що хотіли би виїхати, назвали такі причини: заробити більше грошей (22%), нестабільна політична ситуація в Україні (13%), не влаштовують умови життя в Україні (13%).

Цікавою видається інша цифра: майже 32% вважають, що розпад Радянського Союзу — це погано, хоча, як свідчать цифри, наведені вище, зараз знову проголосували б за незалежність. Майже 50% за Союзом не сумують, решта — вагаються.

Звідки взялася цифра у 32%, важко зрозуміти ще й тому, що тільки 25% заявили, що за часів незалежності було більше негативних подій, ніж позитивних. Понад 40% сказали, що позитиву й негативу було приблизно порівну. А чверть  переконана, що позитиву було більше. І стосовно цього питання знову істотно відрізняються відповіді у вікових категоріях: молодь каже про позитив, літні люди — про негатив.

Стосовно справ нинішніх, то більшість вважає, що загалом ситуація в країні розвивається у неправильному напрямі — 59%, у 19% — протилежна думка. Однак експерти Фонду зауважують, що негативні оцінки є традиційними для українського суспільства: більшість українців вважає, що події розвиваються в неправильному напрямі абсолютну більшість часу соціологічних спостережень. Окремі періоди позитивної оцінки спостерігаються тільки в короткому проміжку після виборів Президента. І тут знову простежуються чіткі вікові відмінності: що молодші респонденти — то більше позитивних оцінок.

Пропрезидентська партія «Слуга народу», попри падіння рейтингів, залишається  нині лідером електоральних симпатій: якби вибори до парламенту відбулись цієї неділі, за неї проголосувало б майже 30% виборців. Дещо зросла кількість симпатиків «ОПзЖ» — майже 22%. На третьому місці «Європейська Солідарність» — трохи менше 16%. До парламенту також проходить «Батьківщина» — більше 11%. Трохи нижче прохідного бар’єра набирає «Сила і Честь» — 4,6%. Інші партії розмістилися значно нижче виборчого бар’єра.

Слід зауважити, що серед симпатиків «Слуги народу» переважають виборці до 40 років. На противагу «ОПзЖ» має «пенсіонерський» характер, половина симпатиків «ОПзЖ» проживає на сході та півдні. Натомість практично всі симпатики «ЄС» — на заході та в центрі країни.

Заради миру на Донбасі українці готові йти на компроміси, але не на будь-які. Приблизно половина респондентів вважають, що компроміси повинні бути прийнятними для України і лише 20% готові до будь-яких. Серед партійних симпатиків найбільше до компромісів готові виборці «ОпзЖ». Виборці всіх інших партій, в тому числі й «Слуги народу», з обережністю ставляться до можливих поступок, на які Україна може піти. Так само більшість (59%) виборців «ОПзЖ» підтримують прийняття закону про «особливий статус» ОРДЛО беззастережно, а  прибічники всіх інших парламентських партій мають щодо цього істотні застереження.