З 1989 року межі Києва не змінювалися...

У заяві про те, що Вишгородська міська рада, всупереч вимогам Земельного кодексу України (далі — ЗКУ), порушуючи норми протипожежної безпеки, своїм рішенням № 17/56 від 17 жовтня 2016 р. затвердила проекти землеустрою та відвела низку земельних ділянок у приватну власність громадянам, які до того часу жодного стосунку до садового товариства не мали.

Відведення згаданих земельних ділянок, на думку садоводів, було здійснено з численними порушеннями українського законодавства.

По-перше, рішення про надання земельних ділянок у власність було прийнято Вишгородською міською радою попри те, що вона не має повноважень і не може розпоряджатися земельними ділянками. Таким органом, стверджують скаржники, є Київська міська рада.

Тут треба пояснити, що, виявляється, земля, на якій виділено спірні ділянки, перебуває у межах... міста Києва. Про це свідчить офіційна відповідь департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) № 0570202/2-1144 на запит садоводів.

У документі зазначається, зокрема, таке: «...У 1989—1990-х роках було проведено роботи щодо встановлення межі міста Києва в натурі (на місцевості) та закріплення межовими знаками встановленого зразка (Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань та зйомок УкрДІІГіс)... З 1989 року і до сьогодні межі міста Києва офіційно не змінювалися в тому числі в районі кварталу 37-го Межигірського лісництва...»

А ще, наполягають представники ініціативної групи, саме в спірній зоні стоять три капітальні бетонні геодезичні знаки встановленого зразка: «Межа     м. Києва 5074» , «Межа м. Києва 5172», «Межа м. Києва 5183». Чи ж не є це беззаперечними доказами того, що це територія Києва, а не Вишгорода?!

Мало того — на публічній кадастровій карті України чітко видно, що територія вздовж межі столичних земель у зоні цих знаків належить до міста Києва.

Компетенція Кабінету Міністрів

Затим садоводи наводять такий аргумент. Мовляв, надання у власність земельних ділянок лісогосподарського призначення було здійснене без зміни цільового призначення та без погодження з Кабінетом Міністрів України, як того вимагає ч. 7 ст. 20 ЗКУ.

Процитуємо норму закону, на яку вони посилаються. «...Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України».

Але і це ще не все. Вищезазначені земельні ділянки, наполягають скаржники, розміщені в зоні протипожежного розриву, що повинен використовуватися для проїзду службових та пожежних автомобілів у пожежонебезпечний період. Окрім того, відповідно до Правил пожежної безпеки в лісах України, протипожежний розрив є складовою частиною протипожежного заслону і служить для зупинення верхових пожеж.

Згоди користувача не спитали

До речі, серед копій паперів, наданих редакції садоводами, є й лист Вишгородського районного відділу земельних ресурсів Київського обласного головного управління земельних ресурсів Держкомзема України, де чітко і однозначно сказано:

«...Вказана територія перебуває в користуванні КП «Святошинське лісопаркове господарство» і (увага!!!) розташована в межах Київської міської ради...»

Отож — черговий аргумент садоводів — відведення вищезазначених земельних ділянок було здійснене без отримання згоди землекористувача, яким є Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство».

А тим часом, поки активісти та небайдужі оббивають пороги владних кабінетів, розсилають скарги та сигналізують про неподобство, що чиниться на очах у громади, домагаються, щоб чиновники, які і без того мусять стояти на сторожі державних інтересів та обстоювати норми та вимоги закону, на одній із відведених у власність ділянок закінчується спорудження двоповерхового будинку, що вже перешкоджає доступу пожежних машин до низки будинків садового товариства «Лісова поляна» та до лісового масиву, що може спричинити непередбачувані наслідки від лісових пожеж.

Незважаючи на те, що ще значно раніше своїм листом КП «Святошинське лісопаркове господарство» вимагало від Вишгородського відділу земельних ресурсів скасувати рішення про розміщення садових ділянок, а при невиконанні вимоги погрожувало звернутися до правоохоронних органів, Вишгородська міська рада продовжує протизаконно відводити земельні ділянки із земель лісового фонду, не маючи жодних повноважень на розпоряджання ними.

Згідно з інсайдерською інформацією, яку мають садоводи, на наступній сесії Вишгородської міської ради планується відведення у такий самий — протизаконний, як вони наполягають — спосіб ще двох земельних ділянок у спірній зоні.

Без схем не обійшлось

«...На основі інформації, яку ми маємо, — пишуть садоводи, — відведення земельних ділянок здійснюється в незаконний спосіб за випробуваною схемою. Правління садового товариства «Лісова поляна» надає сфальсифіковані підтвердження, що ділянки, які вже відведені чи планують відводити у приватну власність, входять у межі садового товариства «Лісова поляна» та перебувають на території Вишгородської міської ради. На основі сфальсифікованої інформації Вишгородська міська рада приймає рішення про відведення земельних ділянок у приватну власність...»

Далі — більше! Земельним ділянкам присвоюють кадастрові номери, які вказують на те, що ділянки розташовані в межах Вишгородського району. Тож передача земельних ділянок у власність здійснюється неналежним чином і в протизаконний спосіб.

І це ще не все. З метою ускладнення у майбутньому повернення протизаконно виділених у власність ділянок законному власнику — Київській міській раді — після оформлення права власності здійснюється відчуження, тобто продаж, таких земельних ділянок новим власникам.

На думку авторів, наведена схема містить ознаки корупційних правопорушень. Підтвердженням тому — неодноразові відмови Вишгородським районним відділом земельних ресурсів в 2005 р. та в 2006 р. у відведенні ділянок у цій же зоні іншим фізичним особам, які належним чином просили про це. Прізвищ не наводитимемо із вже зазначених раніше міркувань безпеки.

Причиною відмов, не повірите, було посилання на те, що ділянка, мовляв, «...розміщена на землях протипожежного розриву, який повинен використовуватись за цільовим призначенням і не передбачений для господарської діяльності...» А також через те, що, як ми вже зазначали, «... вказана територія перебуває в користуванні КП «Святошинське лісопаркове господарство і розташована в межах Київської міської ради...» Така от подвійна мораль і подвійні стандарти.

Поки не пізно

Закінчуючи свою «заяву про злочин», скаржники наголошують, що чергове протизаконне відведення у приватну власність земельних ділянок у зоні протипожежного розриву лісового фонду, який перебуває в користуванні КП «Святошинське лісопаркове господарство» і розташований у межах Київської міської ради, може статися вже 17 жовтня на черговій сесії Вишгородської міської ради, яка, нагадаємо, не має жодних повноважень розпоряджатися цією землею. Тому просять вжити термінових заходів щодо недопущення прийняття протизаконних рішень.

А ще садоводи просять, і, схоже, небезпідставно, здійснити перевірку щодо наявності ознак корупційних злочинів, пов’язаних із прийняттям рішень Вишгородською міською радою про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність у вищезазначеній зоні.

Описану ситуацію можна було б віднести до категорії чергової сварки садоводів за межу, у якій, як правило, не буває переможців. Але ж все набагато серйозніше. Численні державні інститути, більше або менше, є дотичними до конфлікту, який поволі жевріє. Протягом років, якщо вірити скаржникам, зацікавлені особи ведуть неквапне листування, примножуючи кількість папірців та вдаючи бурхливу діяльність. А тим часом нібито нічийні ділянки землі виводяться з державної власності і передаються «потрібним» людям, перепродаються, а там і... кінці у воду. Повернути втрачене через чиюсь злочинну недбалість буде якщо не неможливо, то дуже важко. Та й кому це, зрештою, потрібно?

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.