Нині на розгляді в Комітеті Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг перебуває урядовий проект змін до закону про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. Вони стосуються визнання компетентності експерта з радіаційного захисту.
Законодавці пропонують доповнити чинний нормативний акт статтею 34, яка чітко визначить, хто саме зможе називатися експертом з радіаційного захисту. Очікується, ним може стати «фізична особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня у відповідній галузі знань, досвід роботи не менше п’яти років у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки і відповідає кваліфікаційним характеристикам та вимогам до обсягу знань та практичних навичок за напрямком компетенції». У проекті закону передбачено, що перелік вимог до претендентів на посаду визначатиметься в положенні про експерта з радіаційного захисту, що затверджуватиметься Кабінетом Міністрів. Для того, щоб особу визнали компетентною, необхідно буде подати заяву до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в письмовій чи електронній формі. Передбачається, що компетентність визначатиметься строком до п’яти років. Термін можна буде продовжити, але фахівцеві доведеться пройти всю процедуру знову. Проектом змін визначається, що і визнання, і продовження компетенції проводитиметься на безоплатній основі.
І хоча на засіданні профільного комітету законопроект ще не розглядали, до нього вже надійшли висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Так, зауважується, що «деякі важливі питання визнання компетентності експерта та його правового статусу розкрито неповно». Фахівці наголошують, що із зазначеного у проекті закону неможливо однозначно визначити критерії прийняття відповідного рішення органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та критерії відбору претендентів. Не вказано в проекті змін і яким документом підтверджується компетентність експерта (наприклад, сертифікатом). А його зазвичай вимагають від подібних категорій фахівців у різних сферах. Суб’єкт законодавчої ініціативи не передбачив також підстав, за яких відповідний орган державного регулювання може припинити дію рішення про визнання компетенції тощо.
Серед зауважень відзначено, що поданим законом не врегульовуються питання, пов’язані з діями експерта у разі встановлення ним порушень законодавчих норм, вимог та правил. А це негативно позначатиметься на радіаційному захисті персоналу та населення.
У висновках Головного науково-експертного управління вказується, що запровадження в Україні діяльності експертів передбачено Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії. У цьому плані вказується на необхідність узгодження українського законодавства із положеннями Директиви Ради 2013/59/ЄВРАТОМ від 5 жовтня 2013 року. Натомість у законопроекті враховано не всі положення Директиви, наголошується у висновку.
У вересні цього року Верховна Рада включила проект змін до закону про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку щодо експерта з радіаційного захисту № 3869 до порядку денного сесії. Попереду — робота над цим документом у профільному комітеті.
