A4. Іспанія — Швейцарія. 1:0.
Україна — Німеччина. 1:2. Голи: Гінтер, 20, Горецка, 49, Малиновський, 77 (п).
Україна: Бущан, Караваєв, Забарний, Миколенко, Соболь, Малиновський, Сидорчук (Макаренко, 86), Коваленко (Шапаренко, 75), Ярмоленко (Марлос, 69), Циганков (Зубков, 69), Яремчук. Тренер — Андрій Шевченко.
Німеччина: Ноєр, Рюдігер, Зюлє, Гінтер, Клостерманн (Джан, 90), Кімміг, Кроос, Гальстенберг, Горецка, Дракслер (Вернер, 80), Гнабрі (Гаверц, 90+3). Тренер — Йоагім Льов.
Рефері — Орель Грінфельд (Ізраїль).
Київ. НСК «Олімпійський». 17 573 глядачі. 13 градусів.
Порівняно з попереднім матчем у стартовому складі нашої команди з’явилися Караваєв, Соболь, Коваленко, Циганков і Яремчук.
І господарі почали досить жваво, провели кілька швидких і доволі гострих контратак. Хоч і діяли другим номером, але, на жаль, пропустили першими. Після подачі кутового Рюдігер отримав м’яч, знайшов у «натовпі» Гінтера, і той з кількох метрів вразив ціль.
Могли німці забити і на 35-й хвилині, коли Гнабрі впритул бив головою у лівий нижній кут. Але блискуче зреагував Бущан, котрий і раніше ліквідував кілька небезпечних моментів. Перший тайм завершився з перевагою гостей в один м’яч.
І після перерви наші виявили активність, але досить швидко, як то кажуть, на рівному місці пропустили другий м’яч. Після навісу Клостерманна з правого флангу Бущан у штовханині не втримав м’яч у руках. Горецка не міг не влучити.
Після того прикрого епізоду Бущан до кінця поєдинку вже не пропускав, натомість чимало разів рятував команду.
На 60-й хвилині українці провели дуже перспективну атаку, на вістрі якої опинився Циганков. Але він діяв надто прямолінійно і пробив слабко.
Після подвійної заміни (вийшли Марлос і Зубков) господарі заграли ще завзятіше. І таки скоротили розрив у рахунку. Зюлє порушив правила проти Яремчука, і Малиновський упевнено реалізував пенальті.
Кінцівку наші провели на підйомі, могли забити. Але матч завершився мінімальною перемогою гостей. Утім, наша команда діяла набагато краще, ніж кілька днів тому в Парижі.
Однак складається враження, що наші гравці втратили віру в себе. У тренерського штабу спостерігається певна криза ідей. Побачимо, чим закінчиться цей рік. Але, хай як прикро, поки що ми не готові конкурувати з елітними командами.
І все-таки варто сказати, що в протистоянні із саме такими потужними суперниками, як Франція, Німеччина, Іспанія, набувається неабиякий досвід. Це — справжні університети для нашої збірної. Таке навчання має дуже велику ціну. Але треба, щоб «студенти» були вкрай зібраними і сумлінними.
А сьогодні на українців чекає черговий надскладний іспит — зустріч удома в Лізі націй з Іспанією...
