Черемош цієї пори вражає красою та спокоєм. Дорожній знак свідчить про межу Івано-Франківської та Чернівецької областей. За мостом — уже й справді Буковина, село Підзахаричі та Розтоки Путильського району. Навпроти через річку — село з однойменною назвою, але вже Косівського району. До нього часто справді добираються чернівецьким боком, особливо під час повені.
Так було й цьогоріч, коли стихія двічі — 13 і 23 червня — завдала удару дорозі місцевого значення Розтоки—Барвінків. Це село межує вже з Верховинським районом. Кілька населених пунктів за ним опинилися відрізаними від сполучення.
Нині на цій дорозі помітні ще сліди руйнувань від численних гірських потічків та й самої річки. Проїхати можна, бо вимиті провалля вже засипали габаритним камінням та гравійно-піщаною сумішшю. Уздовж Черемошу споруджують берегоукріплення. Уже влаштовано кілька десятків метрів габіонів. Це такі пере-плетені міцним дротом ящики з великим камінням.
«Річка в цьому місці вийшла на дорогу. Вода на великій швидкості зносила все на своєму шляху. Зруйнувала частину берегоукріплень. Тепер за кошти з держбюджету частину відновлено. Черемош тут не тільки страшний, а й привабливий для рафтингу. Сплав починають вище за течією, у Верховинському районі. У селі є підприємці, що дають напрокат човни, спорядження. Отож річка — перспектива для розвитку Розтоків. Однак важливо вбрати береги в захист», — акцентує сільський голова Розтоків Євген Данищук (на знімку).
Уродженець Розтоків, депутат Косівської райради Віталій Кічеряк наголошує, що з обласного, районного та сільського бюджетів постійно виділяють кошти на берегоукріплення. Важливо зробити їх якісно, щоб оберігали від стихії надійно.
Івано-Франківська область.
Фото автора.
