Кожна книжка науковця — це велика цінність. Чимало корисних книжок з’явилося за останні роки в юриспруденції. Особливо варто відзначити книжки, які несуть нові знання про право. До таких належить колективна робота «Право у сучасному політичному житті України».
Під керівництвом дійсного члена (академіка) Національної академії правових наук України, професора Анатолія Селіванова зібралося 15 кращих науковців з оригінальними ідеями як науковими темами для дослідження. Ми всі знайомі, але наш керівник особливий — своєю здатністю об’єднувати вчених і добиватися результату. Як добре всім відомо, що наукова творчість — справа індивідуальна, і без натхнення вона яскравою не буває. Науковці в ці часи як ніколи потребують свободи і підтримки. І тому такої унікальної наукової праці ми давно не бачили.
Як не відзначити академіка Наталію Оніщенко, яка працює в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України, є провідним ученим у теорії права. Вона наголосила, що політична доцільність жодним чином не може займати верховенство над суверенною владою, яка насамперед уособлюється з владою Українського народу. Вона вперше розкрила тезу, що політика обумовлює необхідність правового регулювання, введення нових регуляторів для правозастосування. Право має додатково відповідати на політичні доктрини, напрями стратегічного і сучасного тактичного розвитку суспільних відносин, і насамперед це стосується стану життєзабезпечення народу, охорони прав і свобод людини та громадянина. В цьому професор Н. Оніщенко як вчений виявила сміливість наголосити, що право є та міра, яка здатна обмежувати владу, досягаючи цінностей демократії в нашій країні.
Значний інтерес викликає і розділ академіка Миколи Іншина «Соціальна функція держави та її реалізація засобами трудового права». Призначення соціальної функції не пов’язується виключно з трудовими правовідносинами. Автор орієнтує читача, що, виходячи із змісту норм Конституції України, «соціальний» не означає «рівний». Тому в наш час, як підкреслює М. Іншин, неправильно стверджувати, що соціальна функція держави виявляється у вирівнюванні соціального становища населення — держава передусім створює рівні можливості й надає захист тим верствам, які не мають змоги скористатися цими можливостями.
Тому цілком закономірно, що виникає необхідність, як пропонує професор Юрій Георгієвський, запровадження дієвого механізму прямого доступу до конституційного правосуддя — скарги громадян і юридичних осіб як ефективного механізму вилучення з національного законодавства норм, котрі порушують права і свободи людини. Саме тому одним із пріоритетних напрямів розвитку національного права є створення вчення про правові принципи так званого м’якого права.
Довіра до права, як зазначає вчена нового мислення Ганна Буяджи, повинна виступати ключовим питанням модернізації суспільних відносин в державі. Тому зрозуміло, що професор Микола Головатий серед багатьох ідей для оптимального вибору національної ідеї слушно пропонує провести масштабний всеукраїнський референдум з питань концентрованої ідеології, яка є базою для державотворення. Тоді можна було б об’єктивно сприймати стратегічну модель політичного управління державою, вказує автор роздумів над політичною системою країни. Суспільству конче потрібна нова ідеологія, як вважає професор Олександр Користін, яка повинна мати назву «політика розуму» та стратегічного політичного мислення на основі прогнозування соціально-політичних процесів і наслідків. Тобто розумовий розвиток сам по собі є сенсом життя людини.
Отже, юридична наука і освіта отримали добротну працю, поєднуючи новаторство і традицію, високий професіоналізм і широку ерудицію, високий науковий рівень і доступність викладення. Одна із переваг цього наукового видання — широкий діапазон тем, що, без сумніву, залучить читачів із різними інтересами.
Оксана ЩЕРБАНЮК, завідувачка кафедри Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, доктор юридичних наук.
