А ще провідний спеціаліст Міжгірського лісгоспу додав, що до вибору професії слід ставитися дуже серйозно. І любити її, пишатися нею.
Попервах, після закінчення школи, Василь Васильович пішов трудитися (саме трудитися, бо то і важко, і небезпечно!) лісорубом на Міжгірський лісокомбінат. Потім була обов’язкова строкова військова повинність. І служба в радянській армії для нього стала найсуворішим життєвим іспитом: після навчань у Новограді-Волинському та короткої муштри у Житомирі та Львові парубка відправили у справжнє пекло — Афганістан. Там у містечку Мукур довелося протягом цілого року нести службу у небезпечних умовах. Про війну каже коротко: «Добре, що живим повернувся...» Тут міцними обіймами і слізьми радості його зустріла рідня.
Збройна свара в чужій країні загартувала характер, а ще здружила з багатьма побратимами по службі з різних регіонів України, з якими спілкується дотепер...
Затим утілив мрію стати природоохоронцем — закінчив навчання в Києві на лісогосподарському факультеті Української сільгоспакадемії. Попервах трудився майстром лісу і лісничим у Міжгірському лісництві, згодом — лісничим у Вучківському лісництві. Нині вже понад десяток років він — провідний спеціаліст з охорони лісу.
Відповідальність за «зелені ниви» верховинського краю велика. До обов’язків уходить контролювання за самовільними рубками (які, між іншим, зменшилися останнім часом); запобігання пожежним лихам у лісових масивах.
Директор ДП «Міжгірське лісове господарство», заслужений лісівник України Петро Бойко цінує досвід підопічного, відзначає сумлінні професійні дії та виконавську дисциплінованість Василя Ченька. Воднораз визнає його простодушність і скромність.
Хтось гадає, що охоронці лісу живуть на широку ногу, бо в їхніх руках природне багатство. Цю хибну думку Василь Васильович спростовує своїм способом життя — щорічно у відпустки їхав на заробітки до Чехії, щоб підлатати сімейний бюджет.
«Проте за кордоном я нудьгую за лісом», — зізнається співрозмовник.
Це розуміють передусім його дружина Людмила, яка працює в школі вчителем географії, дочки Діана, котра заочно навчається і паралельно працює в Ужгородській міськлікарні, та десятикласниця Марійка.
Нещодавно Василеві Ченьку виповнилося 55 років. З файним життєвим ювілеєм його тепло вітали колеги і друзі.
Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ, Василь НИТКА.
Закарпатська область.
Фото Василя ПИЛИПЧИНЦЯ.
