Артур Манукян з дружиною та сином.
Олена Загорій.
Юра Вдовцов надихається добрими вчинками, саме це є сенсом його життя.
Валентина Ногаєва знаходить сили для життя в допомозі людям.
Віталій Бойко завдячує життям незнайомцю.
У складні часи особливу цінність має доброта, яка не лише підтримує, а й об’єднує людей. Без добрих вчинків людство перетворилося б на зграю тварин без принципів та моралі. На щастя, у світі багато людей, чиї серця сповнені любові до людства, вони роблять добрі справи, не очікуючи подяки. І все-таки кожен вчинок залишає слід у долі людини.
У 1999 році світ побачила книжка «Заплати наперед» (Pay It Forward) американської письменниці Кетрін Райан Хайд, яку наступного ж року екранізували в Голлівуді. Фільм зачепив серця глядачів та змінив світ. Книжка — про звичайного 12-річного хлопця на ім’я Тревор. У його школі вчитель дає дуже цікаве завдання — кожному з учнів потрібно придумати спосіб, як покращити світ, і спробувати втілити його в життя. Діти з радістю виконують завдання, з їхніх вуст звучить багато інколи смішних пропозицій, властивих для дітей цього віку. Однак Тревор підходить до всього дуже відповідально і озвучує цікаву теорію, згідно з якою кожна людина повинна безкорисливо допомогти трьом людям, а ті зі свого боку мають вчинити так само щодо інших — і незабаром, на думку хлопчика, це призведе до справжньої епідемії добрих справ. Душевна стрічка мала шалений успіх в усьому світі, а ідея породила потужний благодійний рух у реальному житті, також було створено фонд Pay It Forward.
В Україні теж є багато людей, які від щирого серця роблять добрі вчинки. Хотіла б розповісти про декого з таких у нашому місті. Можливо, їхній приклад змінить ваше ставлення до людей на краще. А може, саме ви створите рух добра.
Повороти долі
27-річний житель Запоріжжя Артур Манукян переконаний у тому, що будь-яка подія в житті має наслідки. І навіть поганий випадок може стати дорогою до доброго вчинку.
Кілька років тому Артур потрапив у ДТП, унаслідок чого мав оплатити лікування постраждалої жінки, в якої боліла шия. Відвіз жінку до лікарні на комп’ютерну томографію. Чекаючи результатів, Артур побачив молоду пару з маленькою донечкою.
Дитина була зовсім без волосся. Утомлена хіміотерапією дитина усміхнулася Артуру. Батьки хворої тим часом запитували лікарів, чи можна їм отримати знижку, бо грошей не вистачало, але у відповідь отримали відмову. Доки пара з дитиною відійшла на чергове обстеження, Артур підійшов до лікарів та сказав, що хоче оплатити частину процедури, але так, щоб батьки не знали про це.
«Подумав, що вони через гордість не захочуть прийняти гроші від чужої людини чи погано почуватимуться від цього. А якщо лікарі скажуть, що змінили рішення і вирішили дати їм знижку, вони спокійно приймуть допомогу. Лікарі здивувались, але погодились», — згадує Артур.
Хлопець переконаний: усе в житті не дарма і, якби не ДТП, він не побачив би тієї дівчинки в лікарні. Взагалі Артур намагається за будь-якої нагоди хоч чимось допомагати людям.
Янголи серед людей
Юрій Вдовцов, керівник волонтерського руху Angels, займається допомогою дітям-сиротам та з багатодітних сімей. Уже багато років Юра влаштовує фестивалі, на яких разом із всеукраїнськими зірками розкриває дитячі таланти. Завжди радий простягнути руку допомоги будь-кому та відчуває від цього велику радість.
Коли ж він втратив роботу, то ледь не піддався відчаю. «Якби не мої справжні друзі, які вірять у мене і завжди підтримують, то в якийсь момент я міг зламатись і піти іншим шляхом», — каже Юра. На щастя, подруга Марія допомогла знайти нову хорошу роботу.
Відбиток гармонії
Олена Загорій — фотограф, дітей знімає безплатно. Каже, що кожна взаємодія з добром залишає зворушливі почуття в її серці, а також позначається на характері оточуючих.
Коли вони з Angels готували фестиваль «Гармонія сердець» і приїхали в інтернат, щоб залучити дітей до творчості та відкрити їхні таланти, усі діти були емоційними й радісними, окрім однієї дівчинки на ім’я Ліза. Вона трималась окремо, а через одяг і коротку зачіску була схожою на хлопця.
«Всі діти, коли їх фотографуєш, радіють та позують, наче веселі мавпенятка, а Ліза завжди на фото закривала своє обличчя руками та ховалась. Настільки була сором’язливою», — згадує Олена.
Дівчинку зробили ведучою, і на відкритті фестивалю Ліза постала зовсім іншою. У довгій сукні з гарною зачіскою трималась, наче справжня принцеса, та мала дуже впевнений вигляд. Олена була здивована, наскільки можна вплинути на поведінку дитини та допомогти їй почуватися зовсім інакше.
Молодість у душі
70-річну Валентину Ногаєву не назвеш пенсіонеркою, адже вдягається вона дуже яскраво, по-молодіжному, і за поведінкою дуже позитивна та смілива. І це попри багаторічні випробування...
Кілька років тому їй винесли вирок — рак шлунку. Операцію та лікування немолодий організм переносив дуже важко. Та попри страшні прогнози жінка не тільки перемогла хворобу, а й присвятила своє життя волонтерській діяльності.
Допомагає людям з інвалідністю та безплатно працює в соціальному магазині «Дари добро».
«Коли познайомилась з особами з інвалідністю в клубі «Рівні можливості», то інакше подивилась на своє життя. Ці люди попри рухові обмеженння живуть яскраво, хоча їм і нелегко. Вони надихають мене, і я впевнена, що Господь залишив мені життя, щоб допомагати таким людям», — каже Валентина.
Коли ж рік тому жінка потрапила до лікарні з дуже низьким гемоглобіном, була на межі коми, а лікування не покращувало стану, то їй на допомогу прийшли двоє волонтерів з руху «Твори добро, Україно»: Кирило та Наталка безплатно здали свою кров для Валентини і цим врятували їй життя.
Захистив незнайомець
Віталій Бойко — особа з інвалідністю 2-ї групу, хлопець повільно ходить та має певні обмеження в русі. Здавалося б, що ні в кого не підніметься рука його скривдити. Але одного вечора хлопець ішов з магазину, і раптом кілька молодиків накинулись на нього, аби пограбувати.
Далі все відбувалося, мов у кіно: тим же подвір’ям ішов якийсь перехожий і, почувши галас, вирішив перевірити, що відбувається. Він заступився за Віталія й побив негідників. Під час бійки незнайомцю розбили губу, але він не переймався: з п’яти років займався боротьбою і був радий, що це стало в пригоді.
Хлопці подружилися та вже п’ять років підтримують зв’язок.
...Життя непередбачуване. Ніхто з нас не знає, в який час наші вміння можуть комусь допомогти чи раптом ми самі гостро потребуватимемо допомоги. Але будь-яка добра справа може кардинально змінити життя іншої людини. Тож давайте будемо добрішими до всіх, і це обов’язково змінить світ навколо нас на краще!
Запоріжжя.
Фото автора.
