19 листопада, напередодні Дня Гідності та Свободи, вдома у генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла, у приміщеннях музею та компанії-генпідрядника у будівництві меморіалу ТОВ «Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня «Україна-Реставрація» співробітники поліції та СБУ на підставі постанови Голосіївського районного суду від 2 листопада провели обшуки. Як повідомив Ігор Пошивайло (на знімку) «вони шукали документи, пов’язані зі спорудженням меморіалу Героїв Небесної Сотні». За його словами, це дивно, адже всі документи, пов’язані з будівництвом меморіалу, проектно-кошторисна документація зберігаються в генпідрядника. Обшук у його квартирі тривав дві години. «Я хотів юриста. Кажу: «Хлопці, у нас 30-ті роки? А вони напівжартома: «Тридцяті, тридцяті», — розповідає директор музею. І додає, що правоохоронці нічого не знайшли, але вилучили приватний носій інформації. До того ж, наголошує Ігор Пошивайло, «музей не отримував ані усного, ані письмового запиту на надання такої інформації».

У СБУ повідомили, що керівництво Музею Революції Гідності підозрюють у розкраданні 111 мільйонів бюджетних коштів, передбачених на будівництво меморіалу. На сайті відомства оприлюднено заяву, в якій наголошується, що «слідчі дії, які відбуваються в приміщенні Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності, проводить Головне управління Національної поліції у місті Києві під процесуальним керівництвом столичної прокуратури.

Співробітників СБУ залучено слідчими для оперативного супроводу згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України. Слідчі підозрюють посадовців меморіального комплексу в розкраданні коштів, виділених на реконструкцію об’єкта.

Триває досудове слідство за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Задокументовано, що керівництво музею уклало договори на майже 150 мільйонів гривень на роботи з реконструкції та благоустрою об’єктів меморіального комплексу.

Підрядникам було перераховано аванс у розмірі 80% від суми договору, що становить 111 мільйонів гривень. Однак правоохоронці з’ясували, що у встановлені угодами терміни роботи фактично не проводилися. Натомість більшість отриманих підрядником бюджетних коштів було витрачено не на цілі, які прописані у відповідних договорах».

Музей Революції Гідності планували звести у 2019 році, але на ділянку наклали арешт, бо прокуратура не встигала завершити слідчі дії в справах Майдану, й ділянка, починаючи з 2018 року, періодично була під арештом. «Ситуація з накладенням арешту зробила заручниками і музей, і генпідрядника», — наголошує Ігор Пошивайло. «Ділянка досі залишається арештованою, меморіал не побудовано. Очевидно, це і є питання слідчих органів, чому не будують  меморіал і куди поділися кошти», — додає директор музею.

В Офісі Президента України відреагували на обшуки в Музеї Революції Гідності, назвавши їх несвоєчасними. У прес-службі відомства заявили, що слідчі дії напередодні річниці початку Майдану «не можуть не викликати занепокоєння».

«Невже було обов’язково саме зараз проводити ці обшуки, навіть якщо слідство вважає їх потрібними? Зрозуміло, що це точно не сприяє суспільній злагоді в державі. А правоохоронці мають враховувати і такі речі, коли немає термінової необхідності для слідчих дій», — йдеться в повідомленні.

Міністерство культури та інформполітики здивоване обшуками в Музеї Революції Гідності та уважно стежить за подіями довкола установи. Про це повідомляє прес-служба Мінкульту.

«Викликає певне здивування проведення слідчих дій у Національному музеї Революції Гідності напередодні Дня Гідності та Свободи, особливо з урахуванням того, що ухвала суду щодо проведення обшуку була прийнята ще 2 листопада 2020 року», — зазначено у повідомленні міністерства.

Міністерство закликало утриматися від емоційних висловлювань та політичних спекуляцій навколо обшуків у музеї, особливо напередодні Дня Гідності та Свободи.

У відомстві додали, що підозра серйозна, адже йдеться про велику суму бюджетних коштів, тож співробітники музею надають повне сприяння слідству.

«Йдеться про підприємство-підрядника робіт, яке підозрюють у тому, що з 2018 року здійснювало діяльність із суб’єктами господарювання з ознаками фіктивності... Просимо компетентні органи всебічно, оперативно, неупереджено та, враховуючи суспільну важливість та чутливість питання, у максимально можливий відкритий та прозорий спосіб розслідувати всі обставини справи», — наголошують у міністерстві.

«З боку музею та Українського інституту національної пам’яті немає жодного перешкоджання слідчим діям. Щоправда, нас здивував спосіб, у який вони відбуваються, оскільки частина з вилучених документів була у вільному доступі, а музей був готовий їх надати у відповідь на звичайний запит. Також бентежить, що слідчі обрали саме цей момент для проведення обшуків, адже вони відбулися безпосередньо перед Днем Гідності та Свободи й річницею подій на Майдані. Цим однозначно скористаються антиукраїнські сили, що намагаються дискредитувати Революцію Гідності», — зауважує голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Народний депутат Володимир В’ятрович назвав обшук у Національному музеї Революції Гідності спробою проросійських політиків змінити історію і наголосив, що це цілеспрямовані дії, щоб дискредитувати і сам музей, і революцію загалом.

Доказом того є час перевірки — саме напередодні річниці Майдану, та спосіб її проведення.

Подію прокоментувала і відома письменниця Оксана Забужко. «Обшук за два дні до річниці Революції Гідності — це стара кадебістська методичка: облава на Великдень, арешт і допит на день народження. Це класичний чекістський почерк, як вчили в підручниках школи КДБ. Роблять це все, як писали раніше, «с целью деморализации объекта». У нашому випадку — українського суспільства. В очах українців їм треба обплювати Майдан, пустити брудний шумовий ефект. Як же тіпає всю ту аґентуру, коли українці починають підводити голову й згадувати слово «гідність», — каже вона.
Український інститут національної пам’яті, музей Революції Гідності, українське суспільство сподіваються на неупереджене слідство, результати якого покладуть край спекуляціям і політичним інтригам навколо спорудження меморіалу Героям

Небесної Сотні, у результаті чого саме будівництво зрушить з мертвої точки.

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.