На ній представлено арт-об’єкти, унікальні артефакти з колекції Національного музею Революції Гідності — катапульта з боїв на вулиці Грушевського, що розпочалися у 2014-му на Водохреще, макет «йолки» та плакати, які її прикрашали, Різдвяну шопку й образи Святого Миколая львівських митців, шопку Сергія Радька, який вперше ввів до вертепу нові персонажі — «беркутівців», картину відомого художника Олександра Мельника «Бачу справи твої людини», з якою він, наче з транспарантом, приходив щонеділі на віче та йшов до Верховної Ради 18 лютого, коли почалися масові розстріли майданівців. В експозиції — світлини і відеофільми, присвячені героям революції. Тут також можна прослухати аудіозаписи учасників протистояння з мафіозним кланом Януковича.

Як зазначає генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, виставка знайомить з креативними ініціативами учасників акцій протесту, зокрема, з такими як «Громадський сектор Майдану», «Автомайдан», «Мистецька Сотня», «Польова пошта Майдану», «Бібліотека Майдану», «Медична служба Майдану», «Самооборона Майдану», «Відкритий університет Майдану», «Мистецький барбакан», «Євромайдан-SOS», «Музей Майдану». Прикметно, що більшість цих проектів, які виникли у 2014-му, залишаються діючими і продовжують відігравати помітну роль у подальшому становленні громадянського суспільства.

«Майдан потужно вибухнув, заявляючи про свою культуру, свою ідентичність, — каже Ігор Пошивайло. — Тут починають з’являтися особливі вияви народної культури, свідчення тяглості нашої самобутності».

Організатори виставки наголошують, що «творчість Майдану — виразний вияв народної, живої, ніким не інспірованої природи народних протестів. Свавіллю та насильству влади активісти протиставляли гумор, винахідливість, креативність, варіативність ініціатив і власне мистецтво. Творчість у широкому розумінні стала потужною зброєю у боротьбі за правду, промовистою декларацією цінностей і цілей, дієвим засобом гуртування і спільної дії, особливою формою протесту і солідарності.

Громадські ініціативи, народжені Майданом, яскраво ілюструють, що Революція Гідності — не просто реакція людей на свавілля влади. Це — відстоювання права народу на творення своєї країни, розвиток суспільства, відстоювання майбутнього — відповідно до цінностей свободи, людської гідності та громадянської відповідальності. Це — унікальний соціальний досвід самоорганізації і перемоги, процес самоідентифікації та особистісного вибору».

Член «Мистецької Сотні» Микола Марусик розповів історію створення «Польової пошти Майдану» та створення першої марки, на якій було написано «Українська революція 2013-2014. Одна добра справа». Тоді активісти, встановивши поштові скриньки біля Головпоштамту і в Українському домі, організували листування між сотнями. Листи із скриньок вибиралися кожного дня і розносили по наметах. Пошта Майдану працювала і після перемоги Революції — листи почали відправляти в межах Києва, України та за кордон.

Микола Марусик наголошує, що багато з тих людей, котрі не були на Майдані у листопаді 2013-го — лютому 2014-го, не розуміють, що там відбулося й яка енергія зібрала людей, готових змінювати країну.

Тож експозиція, котра діятиме до 21 лютого наступного року, дуже важлива — вона розповідає правду про Революцію Гідності, цінності якої реваншисти намагаються нівелювати і яку називають державним переворотом.

Музейники запрошують відвідувачів виставки приносити власні документи чи предмети з українських революцій, які можуть увійти до колекції музею Майдану і стати культурним надбанням.

Фото Георгія Лук’янчука.