На знімку: (зліва направо) директор ДТЕК Запорізької ТЕС Сергій Шовгеля, т.в.о.  президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.

Такі можливості відкриваються перед українськими енергетиками із завершенням будівництва першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Про це було заявлено під час візиту на Запорізьку АЕС делегації на чолі із т.в.о. президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Петром Котіним.

Учасники зустрічі зазначили, що донедавна тільки ЗАЕС могла зберігати відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) в Україні й не платити сотні мільйонів доларів за тимчасове зберігання іншим державам. Завдяки цьому накопичено досвід і апробовано технологію сухого зберігання ВЯП. А відтепер, після випробувань обладнання та систем, одержання необхідних дозволів і ліцензій, ДП «НАЕК «Енергоатом» зможе зберігати ВЯП із трьох інших АЕС України (Южно-Української, Хмельницької та Рівненської) у централізованому сховищі.

«Завершення будівництва ЦСВЯП — це крок до справжньої енергонезалежності, оскільки вітчизняна атомна енергетика остаточно усуне залежність від російських підприємств із переробки та тимчасового зберігання ВЯП», — наголосив Петро Котін.

Також делегація побувала на відкритому розподільному пристрої 750 кВ і взяла участь в урочистостях з нагоди  завершення будівництва повітряної лінії електропередачі Запорізька АЕС — підстанція «Каховська». Цей масштабний інвестиційний проект, реалізація якого стала результатом спільних зусиль ДП «НАЕК «Енерго-атом» і НЕК «Укренерго», значно підвищить надійність роботи станції з точки зору видачі потужності. Тепер шість енергоблоків станції працюватимуть без зниження генерації, яке становило приблизно 700 МВт щогодини та 17 млн кВтг електроенергії щодня. Це значні цифри для економіки України й для енергетичної галузі держави.

Повітряна лінія «Каховська» допоможе перерозподілити електроенергію, яку виробляє ВП «ЗАЕС», створить можливості для маневру без зниження потужності й дасть змогу поліпшити електропостачання Херсонської й Одеської областей. У перспективі ця повітряна лінія матиме важливе значення під час синхронізації української енергосистеми з європейською.

«Ця надважлива подія. Уперше в історії станція не має жодних мережних обмежень і може працювати шістьма блоками й видавати в енергосистему всі 6000 МВт. Одержавши цю четверту магістральну лінію, ми значно підвищили надійність видачі електроенергії ЗАЕС і всього енерговузла», — підкреслив Петро Котін.

Реалізація проекту здійснювалася за кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку й Європейського інвестиційного банку.

Запорізька область.

Фото прес-служби ЗАЕС.