На знімку: «Осу, сенсей!» — кажуть учні Сергію Брушніцькому (у першому ряду в центрі), що означає «Поважаємо, шануємо тебе, вчителю».

Пізніше сам про це розповідав. А він — чемпіон світу з бойових мистецтв, учасник трьох чемпіонатів Європи з карате, чемпіон України з карате і тхеквондо!

Через тиждень після того знову пережив хвилювання. Уже під час отримання ордена «За розбудову України». Обидві відзнаки — народні. Держава не помічає заслуг патріота, зате люди оцінили гідно. Утім, не нагороди і не власні спортивні здобутки він вважає найбільшим досягненням. А що тоді?

Про спортивні заслуги Сергій згадав тільки тоді, коли запитав його про це. Протягом розмови він говорив про свій проект «Незламні». Започаткував його сім років тому. Каже, продовжуватиме, доки вистачить сил. Брушніцький працює з людьми з фізичними вадами. Починав з реабілітації, перейшов до фізичних тренувань. Робить це в умовах невеликого міста Ладижин на Вінниччині. Тут створив спортивний клуб «Сіндо», організував у місцевій ДЮСШ № 2 секцію з паратхеквондо. За допомогою волонтерів вдалося придбати необхідне обладнання, зараз, наприклад, чекають надходження візків на швидких колесах, такі використовують на змаганнях у європейських країнах. Трохи допомагає місцева влада, на рік виділяє 50 тисяч гривень. На перші міжнародні змагання возив вихованців за власні кошти.

Нині у Брушніцького 14 учнів. Одні з них пересуваються на візках, бо мають проблеми опорно-рухового апарату, в інших — вади зору чи слуху. Виховав п’ятьох чемпіонів світу серед людей з інвалідністю! Каже, на міжнародних змаганнях уже здобули 59 медалей.

Карантин вніс корективи у проведення змагань. Цьогоріч його вихованці брали участь у п’яти міжнародних турнірах. Усі змагання відбувалися в онлайн-режимі.

Ставати кращим сьогодні, ніж ти був учора

У його житті був момент, коли побачив групу людей на візках, і щось тоді різко змінилося в душі. Вирішив, що має працювати з ними. Він, випускник факультету фізичного виховання педагогічного університету, мав необхідні знання, навички, вирішив довести собі, що створить власний проект для роботи з такими людьми. Щоб показати державі, світові, що ці люди не гірші, як дехто вважає, а подекуди навіть кращі за тих, хто називає себе повноцінним. Тішиться, що такий проект вдалося реалізувати. Про це він говорив під час вручення йому премії «Кращий волонтер-2020».

— Коли бачу, як мої учні змінюються, радію з того, мабуть, більше, ніж вони самі, — каже Сергій. — Стати кращим сьогодні, ніж учора, змінюватися — у цьому суть наших занять. Таких змін хочеться і мені, і моїм учням.

На татамі із... зв’язаними руками

Учні у Брушніцького справді унікальні. Ось що він розповів про Антона Швеця. Хлопець виборов ліцензію на Паралімпіаду у Токіо, що відбудеться 2021-го. Змагання мали відбуватися цього року. Пандемія стала на заваді.

— Антон — єдиний у світі спортсмен, який у змаганнях з паратхеквондо виступає із зв’язаними ззаду руками, — розповідає Сергій Брушніцький. — Я сам їх йому зв’язую...

За словами співрозмовника, у хлопця від народження уражені кінцівки, руки не слухаються, паралізовані. Аби не травмуватися під час бою, тренер зв’язує їх. Як б’ється спортсмен? Ногами!

Співрозмовник уточнює, що Антон — другий номер у світовому рейтингу серед спортсменів паратхеквондо, перший номер збірної України, майстер спорту міжнародного класу.

Тренер називає ім’я ще одного уславленого спортсмена — Федора Верещагіна. По-особливому показала себе Іванна Цапціна. Три роки тому вона уперше взяла участь у чемпіонаті Європи й одразу здобула срібну медаль. Інна першою серед вихованців Брушніцького виступала у вправі пумсе.

Про нагородження слухала вся країна

9 грудня Брушніцький знову їздив до Києва. Це було рівно через тиждень після отримання відзнаки «Кращий волонтер-2020». Його запросив до столиці активіст, знаний історик Максим Царенко. Перед поїздкою Максим повідомив, що Суспільне радіо запланувало прямий ефір з його участю.

Тільки головного не повідомив тренеру: у прямому ефірі його нагородили знаком народної пошани — орденом «За розбудову України».

Вінницька область.

Фото зі сторінки Сергія Брушніцького  у Фейсбуці.