Чимало проблем, пов’язаних із пандемією, лікарняним закладам та владі на місцях доводилося розв’язувати, що називається, з коліс. Однією з перших стало забезпечення важкохворих кисневими апаратами.

За минулий рік на Хмельниччині вдалося зробити чимало для її розв’язання. Якщо на початку пандемії кількість кисневих апаратів у краї вимірювалась одиницями, то тепер понад 80 відсотків лікарняних місць для хворих на COVID-19 забезпечено киснем.

Упоратись із цим завданням допомагали як благодійники, так і влада на місцях. Та головно підсобила державна субвенція у 23 мільйони гривень, яку отримала область.

Тож до середини грудня із 2379 ліжок, розгорнутих для лікування хворих на COVID-19, 1620 уже було забезпечено точками кисневого доступу. А ще 306 ліжок обладнали кисневими концентраторами.

Та попри це зняти всі проблеми до кінця так і не вдалося. Бо якщо запасів кисню виявилось достатньо, то певні проблеми з його подачею залишились. Виявилось, що в більшості лікарень є серйозні порушення, пов’язані з подачею електроенергії. А без струму не запрацює жоден прилад.

До масових перевірок в області взялись після того як у лікарні на Львівщині померло двоє пацієнтів саме через перебої з подачею електрики. Фахівці, які перевірили медзаклади Хмельниччини, теж зіткнулись з низкою порушень та недоліків.

Виявилось, що в Хмельницькій ЦРЛ взагалі не було автономного джерела живлення. Добре, що до цього часу не виникало критичних ситуацій. Та якби раптом зникла електрика, постраждати могли хворі з усіх відділень.

Схожа небезпека існувала й у Волочиській та Полонській районних лікарнях. Хоч дизель-генератори там були, проте обидва — в пошкодженому стані.

У разі аварії з певними труднощами могли б зіткнутись і у Хмельницькому обласному закладі з надання психіатричної допомоги, Кам’янець-Подільській міській лікарні, а також у восьми райлікарнях. Адже там додаткові джерела живлення не було облаштовано пристроями автоматичного пуску. А це означає, що в критичний момент відсутність електрики могла поставити під загрозу життя пацієнтів.

Загалом цей недолік став типовим для низки закладів. Пристроїв автоматичного включення резерву на час перевірки не було і в Теофіпольській та Славутській ЦРЛ, терапевтичному корпусі Кам’янець-Подільської міської лікарні. А в Хмельницькій, Волочиській, Летичівській та Старокостянтинівській ЦРЛ ці пристрої були просто зламані. До того ж через пошкоджені кабельні лінії в Хмельницькому обласному закладі з надання психіатричної допомоги переведення на резервну лінію зовнішнього електропостачання мало б здійснюватись працівниками РЕМу вручну.

Така сама історія з пошкодженою кабельною лінією до струмоприймачів головного корпусу повторилась і у Волочиської райлікарні. А ще там загальний вимикач силового трансформатора, звідки йде електропостачання реанімаційного, хірургічного та пологового відділень, перебував у вимкненому стані.

Із тих приладів, що не були обладнані резервними зовнішніми джерелами електропостачання в різних лікарнях, склався довгий список. За кожним таким пунктом порушень могло б стояти чиєсь здоров’я та життя. І добре, що обійшлось без трагедій.

Хоча до них могли підштовхнути не тільки технічні неполадки, а й певні бюрократичні недогляди, зокрема, порушення в укладених договорах про надання послуг із розподілу електричної енергії. Для шести медзакладів краю в них не була передбачена гарантія надійності електропостачання струмоприймачів першої категорії.

Тепер усі ці недоліки визначено. Про них знають не тільки керівники медичних закладів, а й у АТ «Хмельницькобленерго». Разом вони мають подбати про їхнє усунення. А в ОДА обіцяють проконтролювати цей процес.

Хмельницький.