Авторський колектив разом із видавцями книги під час презентації.

Данило Заболотний — винахідник вакцини проти холери, проводив її випробування на… собі. Який подарунок зробив засновник лікарні Пирогова Малиновський дружині генерала Брусилова? За сто літ існування медуніверситету лише раз його очолювала жінка. Її, Олександру Смолянську, репресували в сталінські часи. Але не розстріляли. На відміну від попередника Марка Васильця. Обласну психоневрологічну лікарню будував не академік Ющенко, ім’я якого носить заклад. Та й прилеглий парк створювала інша людина. За що поляки нагородили нашу землячку Хрестом Доблесті, а її ім’я присвоїли одній зі своїх лікарень? «Вінниця — місто послідовників Пирогова» — з цієї книги можна дізнатися про згадані вище історії і людей, причетних до них. 435 сторінок про 43 славетних медиків краю, 300 світлин. Видання підготував авторський колектив Вінницького медичного університету імені Пирогова до 100-річчя навчального закладу. Ювілей припадає на 2021-й.

Проект серед переможців конкурсу

Про те, як створювалася книга, розповіла одна з її авторів директор Наукової бібліотеки медуніверситету Неліна Кравчук. 

«Ми прожили долю кожної людини, про яку писали, — зазначає пані Неліна. — Перелопатили сотні архівних документів, знайшли світлини, загалом майже три сотні. Частина документів і фотографій друкується уперше».

Шестеро авторів разом обговорювали кожен текст. Хтось один читав уголос, інші слухали. Потім дискутували, вносили корективи, шукали кращі варіанти заголовків. «Коли працювали над історією про нашого славетного земляка академіка Данила Заболотного, епідеміолога, мікробіолога, хтось сказав: «От би нам зараз такого вченого! Як поборов холеру, те само зробив би з COVIDом», — згадує пані Неліна.

Починалося все з телефонного дзвінка. Проректор з наукової частини Олег Власенко запитав керівницю бібліотеки, чи немає бажання у її колективу підготувати книжку про знаних медиків краю. Й наголосив, що рішення треба приймати швидко. В той час завершувався термін подання матеріалів на конкурс «Бюджет громадських ініціатив». Його щороку проводить Вінницька міська ОТГ. Ідею схвалив ректор університету Герой України Василь Мороз. «Це буде гарним подарунком до ювілею нашого закладу, — сказав Василь Максимович. — Уже починайте працювати!»

— Заявку на участь у конкурсі ми подали останніми, — продовжує співрозмовниця. — Потім було голосування вінничан за подані проекти. Нас підтримали. Проект визнали одним із переможців.

Університет отримав грант від ОТГ на суму майже 300 тисяч гривень. Книга надрукована тиражем 500 примірників. Видання дуже гарної якості, в подарунковому варіанті. Більшу частину тиражу планують вручити гостям під час урочистостей з нагоди 100-річного ювілею вишу.

Керівник проекту Ольга Юрчишина (праворуч) робить дарчий напис на книзі для Музею-садиби Миколи Пирогова (ліворуч — в. о. генерального директора музею Любов Коваленко).

Ознайомитися з книгою можна у бібліотеках міста й районів області.

Історії надзвичайно цікаві. Ось лише декілька з них.

Що хірург подарував дружині генерала Брусилова

У 1910-му у Вінниці відбувався Всеросійський з’їзд хірургів на честь 100-річчя Пирогова. Там виступив молодий, але вже добре знаний хірург Людвиг Малиновський. Запропонував збудувати в місті лікарню на честь Пирогова. Тоді хворих лікували в земській лікарні, де він працював. У квітні 1913-го заклали фундамент майбутньої «пироговки», а вже через рік піднялися перші п’ять корпусів. Почалася Перша світова війна, і роботи призупинили. Вінниця приймала поранених, розквартировувала війська, що йшли на фронт. Малиновський став головним лікарем великого шпиталю. Оперував багато. Де він знаходив час ще й для написання наукових робіт? Видав підручник для сестер милосердя «Догми асептики». Подарував його дружині генерала Брусилова Надії. Вона опікувалася сестрами милосердя, очолювала Товариство Червоного Хреста.

— Ця книга з дарчим написом лікаря Малиновського зберігається у фондах нашої університетської бібліотеки, — розповідає Неліна Кравчук. — Як і фотографії щойно збудованих корпусів лікарні. Все це можна побачити в книзі. Є тут і копія запрошення на відкриття лікарні.
Освятили лікарню 

23 квітня 1917-го. На жаль, уже 9 травня Малиноського, першого головного лікаря «пироговки», не стало. Йому було тільки 42. Наступного дня громада запропонувала назвати на його честь вулицю, що починається від лікарні.

Столітня пам’ять

Психоневрологічну лікарню у Вінниці створював Василь Кузнецов. Брав участь у її будівництві. Його призначили першим керівником колективу. Це був один із найбільших лікувальних закладів тодішньої Російської імперії — 700 лікарняних ліжок. До речі, в лікарні є своя бібліотека. В ній чимало фотографій тих часів. На одній з них Кузнецов зі спіробітниками. Фото, датоване 1896 роком, вміщено в книзі разом зі спогадами доньки. Вона пише, що інтереси лікарні для батька були понад усе. На сім’ю майже не залишалося часу. Кузнецова поховали на території закладу. Є фото могили 1901 року, коли не стало лікаря. Поховання дотепер доглянуте.

Послідовник Кузнецова Леон Дарашкевич залишив про себе згадку тим, що створив тут парк. Могила Дарашкевича також збереглася до наших днів на території лікарні. 
Ім’я академіка Олександра Ющенка закладу присвоїли у 1936 році, коли він пішов з життя. У Вінниці Ющенко працював лише три роки.

Поляки — вінничанці

Єдиною жінкою — директором медінституту була Олександра Смолянська. Походила з надзвичайно бідної родини. Через це її взяв на утримання рідний дядько. На посаді керівника медінституту добивалася будівництва нового корпусу. Для цього влада виділила місце на Калічі — так називалося частина міста, нині центр Вінниці. Тоді там був ринок. Але торговці не поступилися. Зуміли домовитися з владою, щоб для медзакладу дали іншу територію. Так воно й сталося. Де нині університет, тоді було чисте поле за містом.

Смолянська збудувала приміщення, що нині є головним корпусом вишу. Її заарештували в роки репресій, відправили у заслання. Після заслання поїхала в Тулу до дочки. Там була реабілітована, отримала звання заслуженого лікаря Російської Федерації, стала почесним громадянином міста.

Ще одна славетна жінка-лікар народилася у селі Корделівка Калинівського району. Мова про Марію Веркентін. Її батько Отто — німець за походженням, працював директором цукрозаводу. Медичну освіту Марія здобула в Київському університеті Святого Володимира. Після революції родина емігрувала до Польщі. Там проявився її талант лікаря у галузі радіології. Її ім’ям назвали одну з радіологічних лікарень, залу в Медичній академії у Варшаві. Удостоєна високих нагород. Доля її трагічна: в роки війни опинилася в концтаборі, де наклала на себе руки.

— Про Марію Веркентін є книга Кшиштофа Круліковського, — розповідає Неліна Кравчук. — Він приїздив до нас. Разом навідувалися у Корделівку. На території цукрозаводу залишилися старі будиночки. Думаю, в одному з них проживала її родина. Поляки ініціювали встановлення меморіальної дошки на сільській амбулаторії, фінансували її виготовлення.

ДовІдково

Над підготовкою книги «Вінниця — місто послідовників Пирогова» працювали: Ольга Юрчишина (керівник проекту), Неліна Кравчук, Людмила Сухарєва, 
Майя Мельник, Вікторія Коваленко, Ярослава Бондарчук, Ганна Біловус. 

Статтю про Пирогова підготували в. о. генерального директора музею-садиби вченого-хірурга Любов Коваленко і працівниця музею Олена Вінниченко, 
а матеріал про Миколу Оводова — професор педагогічного університету Тетяна Кароєва. У книзі є дослідження про історію розвитку медицини в нашому краї. За його написання автори вдячні науковцям кафедри соціальної медицини університету. Видання презентували за участі міського голови Вінниці Сергія Моргунова та ректора медичного університету Василя Мороза (він долучався до розмови в режимі відеоконференції).

Вінниця.

Фото автора.