Напередодні генеральний директор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв звернувся до Президента України з проханням визначити законопроект «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» як невідкладний для розгляду у Верховній Раді. Про це він повідомив в інтерв’ю Укрінформу.

«Корпоратизація — частина великої трансформації «Укроборонпрому» шляхом створення сучасних самодостатніх холдингів з ефективною системою управління. Це дасть змогу втілювати спільні проекти з міжнародними партнерами, забезпечувати прозорий трансфер технологій, щоб випускати якісні зразки озброєння, передусім для ЗСУ. Йдеться також про додаткові можливості із залучення фінансового ресурсу, оздоровлення підприємств, збереження та посилення трудових колективів, розв’язання інших проблем, що накопичувалися роками й десятиліттями», — розповів Гусєв. За його словами, реформа державного концерну має підтримку глави держави, уряду та профільного парламентського комітету.

Гусєв повідомив, що голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич підтвердив, що парламент може розглянути цей документ у першому читанні на початку лютого. «Це означає, що на остаточне його ухвалення чекатимемо у березні-квітні. Отже, вже до середини року поставлене Президентом України завдання із трансформації держконцерну буде виконано», — зазначив гендиректор ДК «Укроборонпром».

Проте експертне середовище вбачає у цьому законопроекті корупційні ризики. Про це говорили днями під час круглого столу щодо питань державної політики у сфері військово-промислового комплексу та реформи ДК «Укроборонпром», який відбувся в «Українських Новинах».

Так, голова РГК НАБУ Марк Савчук заявив, що законопроект № 3822 передбачає приховану приватизацію майна військово-промислового комплексу. «Згідно з проектом закону оборонні підприємства будуть перетворені на акціонерні товариства. По-перше, виникає питання прозорості процедури оцінки майна, яке увійде до нових акціонерних компаній. Немає гарантії того, що чиновники не скористаються непрозорою процедурою для корупційних маніпуляцій. По-друге, премії керівникам компаній згідно із законопроектом будуть прив’язані до обороту компанії. Оборот можна розігнати штучно, щоб призначити собі премії», — зазначив він.

Співзасновник ГО «Українське правниче товариство» Тарас Котов додав, що за проектом закону концерн «Укроборонпром» фактично виводять з-під дії цивільного та господарського права, створюючи для холдингу власне правове поле. «Не передбачено якогось адекватного контролю з боку держави. Оскільки не встановлено умов взаємодії центрального органу виконавчої влади, який відповідає за оборонну політику, з концерном», — сказав Котов. Експерт зазначив: у перехідних положеннях законопроекту закладено, що майно підприємства можна передавати приватній фірмі без прозорої процедури оцінки. Цим, мовляв, закладається така корупційна складова, як докапіталізація.

Побоювання експертів щодо корупційних ризиків законопроекту № 3822 поділяє і народний депутат від «Європейської солідарності» Ростислав Павленко.

«Навіть особи, які нині виступають реформаторами концерну, до свого потрапляння у владу говорили, що «Укроборонпром» потрібно розформувати», — нагадав парламентарій.

На його думку, законопроект № 3822 зберігає надбудову у вигляді концерну-прокладки, від якої країну переконували позбавитися західні партнери та громадянське суспільство.

Голова ГО «Безпека та взаємодія в Україні» Семен Кабакаєв нагадав: ДК «Укроборонпром» створили за часів Януковича задля продажі українських оборонних підприємств Росії. «Наші міжнародні партнери, наприклад США, попереджали, що «Укроборонпром» несе у собі корупційні ризики. Формуванням політики у питаннях військової промисловості має займатися центральний орган виконавчої влади. Нині він є — це Міністерство стратегічних галузей промисловості», — наголосив експерт.

На переконання Георгія Туки, заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України у 2016—2019 роках, головний акцент автори реформи роблять на приватизації активів концерну. Він зауважив, що у законопроекті про реформу «Укроборонпрому» йдеться про тотальну приватизацію під виглядом інвестицій, а залучення інвестицій та технологій не завжди має супроводжуватися приватизацією об’єкта. Тука вважає, що у законодавчому документі не прописані запобіжники, щоб оборонні підприємства не потрапили під контроль Російської Федерації.

Своєю чергою ветеран російсько-української війни, волонтер Мирослав Гай зазначив, що створення ДК «Укроборонпром», який очолив громадянин Росії Дмитро Саламатін, було частиною підготовки збройної агресії РФ. Мовляв, у 2014 році добровольці, які пішли на фронт захищати Україну, не мали військової техніки та озброєння. Тоді, за словами Гая, концерн показав, що не в змозі виконувати декларовані функції, окрім корупції. Він наголосив, що, попри звіт про майже стовідсоткове виконання державного оборонного замовлення, «Укроборонпром» навіть зараз не спромігся поставити в армію сучасні зразки озброєнь.

Нагадаємо, що Президент України доручив Секретарю Ради національної безпеки і оборони Олексію Данілову винести питання реформування ДК «Укроборонпром» на розгляд РНБО у лютому.