Частина закладів загальної середньої освіти змогла повернутися до повноформатного очного навчання, інші ж організували свою роботу за змішаною системою.

Зокрема, в обласному центрі, де зимові канікули цьогоріч тривали з 11 по 24 січня, найбільше пощастило учням молодших класів — вони змогли повернутися до очної форми навчання майже в усіх школах. Крім того, за даними департаменту освіти міської ради, 25 січня у 10 міських школах з 33 усі класи з 1-го по 11-й повернулися до повноформатного режиму роботи, ще три освітні заклади організували очне навчання для молодшої та старшої ланки. Більшість учнів середніх та старших класів міста нині продовжують навчатися за змішаною формою — день через день або тиждень через тиждень.

У департаменті освіти міської ради запевняють: канікулярний локдаун зробив свою справу — стабілізував ситуацію із захворюваністю у школах. Так, станом на 29 січня 2021 року у закладах загальної середньої освіти громади на СОVID-19 хворів лише один учень та шість працівників. Утім, побутує серед містян й альтернативна точка зору — мовляв, захворюваність учителів знизилася не завдяки карантинним заходам, а через... набутий імунітет. Адже проведене ще у листопаді минулого року ІФА-тестування всіх працівників міських шкіл встановило, що понад 40% освітян або вже перехворіли на COVID-19, або виявилися хворими на момент діагностики.

— Освітяни, як лікарі, військові та працівники поліції, перебувають на передовій боротьби з коронавірусом, — переконана депутат міської ради, вчитель біології ЗОШ № 28 Лідія Чередніченко. — Ще у березні міські вчителі отримали по три багаторазові маски, пошиті у профтехучилищі. Проте, на мою думку, маски для педагогів мають бути сертифіковані, а в умовах високої захворюваності треба також використовувати захисні щитки. Особисто я як вчитель біології за тиждень контактую з більш як півсотнею учнів середніх та старших класів. Як мама і як педагог я хочу очного навчання, але з огляду на ситуацію в країні, можливість нашарування декількох інфекцій, вважаю, що ризики і небезпеки досі залишаються дуже високими.

Через пандемію освітні заклади регіону опинилися перед складним вибором: на одній шальці терезів — безпека учнів та вчителів, а на другій — якість освіти. Начальник управління освіти і науки Житомирської ОДА Людмила Колесник не приховує, що запровадження карантинних обмежень негативно вплинуло на рівень знань школярів регіону, особливо в сільській місцевості:

— Надзвичайно складно організовувати дистанційне навчання, коли в школах і домівках відсутній Інтернет, — зазначила посадовиця. — Станом на 25 січня 41 заклад в області зовсім не забезпечений Інтернетом. З 611 закладів загальної середньої освіти регіону 131 не має швидкісного Інтернету. Ми також аналізували стан забезпеченості домашнім Інтернетом у всіх територіальних громадах у розрізі кожної школи і кожного класу.

Результати подекуди виявилися невтішними. Крім того, не кожна родина має можливість придбати дітям гаджети для участі у дистанційному навчанні. Нині завдання керівників закладів освіти — провести зрізи знань, виявити прогалини й організувати роботу так, щоб виправити ситуацію.

На думку частини педагогів, перевага дистанційного та змішаного навчання полягає у тому, що діти вчаться самостійно працювати, здобувають навички самоорганізації. Важлива роль при цьому відводиться батькам як контролерам, посередникам і координаторам. Батьки ж, у свою чергу, мріють про повноцінне відновлення очного навчання в усіх класах. Вони нарікають на нереалістичні очікування шкіл щодо організації навчального простору в домашніх умовах, особливо в родинах з кількома школярами, на перевантаженість і пригнічений настрій дітей, котрі забагато часу вимушено проводять за гаджетами, на неготовність окремих вчителів із розумінням ставитися до технічних збоїв та проблем зі зв’язком... Навчання під час пандемії оголило багато проблем шкільної освіти, і лише час покаже, наскільки успішно і як упораються з викликами всі учасники освітнього процесу.

Житомирська область.

Фото з відкритих джерел.