У регіоні позашкільною освітою різних напрямів охоплено 99,5 відсотка дітей від загальної кількості учнівської молоді. Кількість закладів стабільно зростає. Чи завжди розвиток позашкільної освіти залежить від фінансування?
— Здебільшого — так, — відповідає головний спеціаліст департаменту освіти, науки, молоді та спорту облдержадміністрації Вадим Караман. — Сєверодонецьк, наприклад, може собі дозволити те, що не під силу громаді міста Брянка.
А сільській дітворі в цьому плані щастить ще менше. Дитина й рада б займатися якою-небудь справою, але можливості добиратися до райцентру в неї немає. А в місцевих школах мало вчителів-ентузіастів, котрі бажають займатися гуртковою роботою. Вихід із такої ситуації — створення освітніх округів, до структури яких можуть входити й різні заклади позашкільної освіти.
— Систему позашкільної освіти треба розширювати, — вважає Вадим Караман. — На мою думку, предметна освіта у школі дає вузькопрофільну підготовку дитини. Грубо кажучи, ми вчимо її писати-читати, а завдяки позашкільному вихованню формується особистість. Простий приклад — туристична секція. На практиці підліток опиняється в польових умовах, коли йому доводиться все робити самому — прати, готувати, допомагати товаришам, брати на себе відповідальність. Поруч немає ні тата, ні мами. Треба розраховувати тільки на власні сили і знання. У таких умовах діти швидше дорослішають. Кристалізація особистості відбувається саме тут, а не біля дошки на уроці.
Усе правильно, але є одна умова: поруч із учнем має бути талановитий, захоплений своєю справою вихователь. На жаль, такі педагоги — дефіцит. Їх можуть готувати на факультеті позашкільної освіти. Де такий є?
Луганськ.
Фото надано ОДА.
ФАКТ
У системі освіти області створено 109 позашкільних центрів. У них займаються близько 70 тисяч дітей.
Поки що діти працюють із папером, а потім і до серйозних конструкцій дійдуть.
